0
Журнал Forbes публікує статтю про релігійне протистояння між Росією й Україною під заголовком «Піст у Росії й Україні: побожність і політичне протистояння». У час, коли 2 березня для православних християн почався Великий піст, віра далі становить лінію фронту в тривалому конфлікті між Росією й Україною, пише автор статті, журналіст і фахівець із питань Росії й інших післярадянських країн Джеймз Роджерз. Про це повідомляє Радіо Свобода.
За його словами, це дивний розвиток подій для обох держав, які як колишні республіки СРСР були офіційно атеїстичними протягом більшої частини попереднього століття. Але хоча від розпаду Радянського Союзу минуло менш ніж три десятиліття, така ситуація, здається, давно лишилася в минулому.
Автор звертає увагу, що Росія стає дедалі більш релігійною – хоча з одним важливим зауваженням: росіяни можуть радо називати себе православними, але відносно мало – за дослідженнями, не більш ніж одна десята – регулярно ходять до церкви. Церковний календар дедалі більше впливає на повсякденне життя: ресторани й кафе в Росії пропонують спеціальні страви для тих, хто дотримується посту (по суті, веганська дієта, зауважує автор). А речник президента Росії Дмитро Пєсков, говорячи про дату всенародного голосування щодо змін до конституції цієї країни 22 квітня, заявив, що це пов’язано з закінченням посту.
Але цей період нового відкриття Росією свого релігійного спадку також став періодом, у який Росія стала агресивнішою на світовій сцені. А у випадку конфлікту з Україною православна віра стала ще однією цариною протистояння, мовиться в статті.
Автор нагадує, що в січні 2019 року духовний глава православних усього світу Патріарх Варфоломій надав Церкві в Україні незалежність від Московського Патріархату. А враховуючи стан відносин Росії з Україною і бажання Росії, щоб її в усьому світі вважали державою, яка підтримує традиційну ідею християнської культури, це стало питанням не тільки побожності, а й політики: тодішній президент України Петро Порошенко привітав цей крок як «іще один акт проголошення незалежності країни».
Росія ж зовсім не була так задоволена. Її президент Володимир Путін навіть говорив тоді, що це може призвести до кровопролиття. Він також різко критикував державного секретаря США Майка Помпео за його рішення обговорити це питання в перебігу візиту до Києва, назвавши його «абсолютно неприйнятним».
Це, зауважує автор статті, не надто потурбувало Помпео. І, приїхавши до України знову в січні 2020 року, він зустрівся з Митрополитом Епіфанієм, главою нової Церкви, і цей жест вочевидь мав на меті засвідчити підтримку Православній Церкві України.
«У час, коли справи в Україні стали предметом більших спекуляцій у політиці США, ніж будь-коли раніше, і продовжують лунати звинувачення, що Росія хоче допомогти Трампові в переобранні, ця духовна сутичка має значення, що далеко виходить поза межі колишнього СРСР», – мовиться в статті.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/ukraine_and_world/international_relations/79137/
