6Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час відкриття Лемківської ватри у Ждині в Польщі, що відбулося 23 липня в межах Всецерковної прощі на гору Явір, повідомив, що прибув сюди, як паломник і прочанин, аби тут схилити голову в молитві до Господа Бога і пом’янути сумні роковини --70-ту річницю акції «Вісла»: «Ця сумна подія розпорошила рідних нашому серцю лемків по всьому світі. У нашій молитві ми хочемо торкнутися ран цього Божого народу та цієї землі».
«Я прибув сюди, аби схилити голову перед нашими прабатьківськими храмами, перед могилами наших предків, аби в молитві ще раз відчути, що тут, на цій землі, наш народ жив і житиме в Божій присутності. Прагну особливо подякувати і згадати в молитві всіх батьків і матерів, які зуміли передати своїм дітям любов до цієї лемківської землі та цього благословенного краю. Спогадуючи сумні роковини, ми прагнемо подякувати за те, що не можна було відібрати в цього народу. Забрали землю, забрали могили предків, забрали наші храми та не могли вирвати із сердець людей віру в Бога і любов до своєї землі. Гадаю, сьогодні увесь світ і всі народи з подивом дивляться, як лемки люблять свої гори, як лемки люблять свою землю», – сказав Предстоятель Церкви.
За його словами, Лемківщина сьогодні є учителькою нової Європи, яка втрачає коріння, втрачає свою національну і релігійну пам’ять, втрачає свою віру в Бога і тому немає надії. А лемки цього всього можуть навчити сучасного європейця. «Велике вам за це спасибі! Мені особливо сьогодні приємно бути учасником цієї ювілейної 35-ї Лемківської ватри. Чому? Тому що я зустрів тут так багато знайомих. Сюди приїхали люди не тільки з Польщі, Словаччини, України, а й з усього світу (з Канади, США, Австралії). На Лемківській ватрі ми відзначаємо свято нашої єдності. Однак сьогодні відбулася ще одна подія, яку, можливо, не всі бачили, але яка є невід’ємною частиною цього свята. Я сьогодні вперше зустрів і подав руку владиці Паїсієві. Це надзвичайно важливий момент в історії наших Церков, які живуть на одній землі. Подаючи один одному руки, ми визнали себе братами у Христі. Цього нам так сьогодні бракує», – відзначив Глава УГКЦ.
Наприкінці він додав: «Гадаю, послання, яке ми принесли з України, – це те, що велика Україна з вами. Ми з вами єднаємося, один за одного будемо горою стояти, бо в цій єдності – наша сила, наше майбутнє. Сьогодні ми згадуємо сумні події, але біль Лемківщини – це біль всієї великої України. Відчуття гідності, яке носить у своєму серці кожен лемко в цілому світі, спонтанно стало гімном гідності Революції на Майдані. Недаремно лемківський плач «Плеве кача» став гімном Майдану. Спогадуючи ці сумні роковини, ми спогадуємо також і долю УГКЦ – вашої матері, яка терпіла з вами. Нехай Всемилостивий Господь благословить нас усіх Божим миром». Про це інформує Департамент інформації УГКЦ.
