0Соціологи говорять про важливі культурні зміни. Виявляється, 86% споживачів у світі переконані, що соціальні та бізнес-інтереси компаній повинні бути однаково пріоритетними. Як результат, покупці віддають все більшу перевагу тим виробникам, в роботі яких чітко простежується суспільна користь.
Якщо кілька років тому комерційну діяльність релігійних організацій могли сприймати як «зло», то на сьогодні - ця діяльність в форматі соціального підприємництва (СП) є трендом, який сприймається як більш стійкий шлях існування релігійних організацій. Соціальне підприємництво несе в собі можливість для релігійної організації одночасно реалізовувати соціальну місію, вирішуючи проблеми цільової аудиторії, а також бути більш стійкою, і, якщо не на всі 100%, то хоча б на певну частину перестати залежати від зовнішнього фінансування. СП має величезний потенціал для об'єднання християнських цінностей з ефективними діловими та управлінськими практиками з метою сприяння спільному благу та розбудові церкви.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, ще існують проблемні моменти у сфері соціального підприємництва: недостатньо розвинена інфраструктура, відсутнє визначення соціального підприємництва. Попри наявні складнощі та обмеження в Україні є успішні соціальні підприємства. Сфери діяльності соціальних підприємств сьогодні підпадають під тематику енцикліки "Laudato si": навколишнє середовище, стійкість, навчання, соціальне сільське господарство, виробництво, текстиль, особисті послуги.
У соціальному підприємстві винятково поєднуються солідарність та субсидіарність, щоб запропонувати надію та гідність як підприємцям, так і їхнім клієнтам. Соціальне підприємство формує заклик папи Франциска про прояв милосердя у конкретних справах. СП - це робота з бідними, і не тільки для бідних. І підприємці, і їхні клієнти є суб'єктами - а не предметами - у створенні багатства для спільного блага. Таким чином, соціальне підприємство може стати важливою альтернативою безособовій допомозі або вигодам, які при поганому управлінні можуть сприяти залежності та знищенню самоповаги.
На загал, у сфері соціального підприємництва організації стикаються з низкою проблем, таких як визначення бізнес-моделі, написання бізнес-плану, вибудовування процесу продажів, мотивація співробітників підприємства відповідно до місії підприємства, привернення уваги суспільства до розв'язуваної проблеми, встановлення довірливих відносин з потенційною аудиторією, залучення інвесторів та партнерів, визначення чіткої соціальної проблеми та цільової аудиторії, масштабування діяльності, незнання основ маркетингу, тощо.
Ось добірка, на мій погляд, найбільш важливих з них:
1. На стадії створення підприємства, соціальні підприємці повинні визначити, яку проблему вони хочуть вирішити і в чому їхня місія. Це дасть можливість вибудувати пріоритети, визначити процес запуску і розвитку соціального підприємства та розуміння ролі соціального підприємства в суспільстві.
2. Один з важливих аспектів, на який соціальним підприємцям варто звернути увагу, це позиціювання свого соціального підприємства та пропонованих ним послуг/товарів для суспільства. Важливо мати чіткий меседж для своєї потенційної клієнтської аудиторії про те, яку цінність вони створять для розв'язання соціальної проблеми, купивши товар/послугу саме у їх соціального підприємства. У чому їхня відмінність від звичайних підприємців? Потенційні клієнти повинні розуміти, що навіть, якщо вони не можуть зробити фінансове/нефінансове пожертвування або пожертвувати своїм часом для волонтерської діяльності, вони все одно можуть зробити «благо». Тут можуть розглядатися як фізичні особи, так і компанії, які, купивши товар/послугу у соціального підприємства, можуть також стати соціально-відповідальними, не маючи при цьому бюджету на благодійність.
Звичайно, тут важливим фактором є якість товару/послуги, який повинен бути конкурентоспроможним з іншим підприємством.
3. Керівникам важливо вміти делегувати частину завдань своїм співробітникам. Починаючи своє СП, багато керівників роблять все самі: починаючи від організаційних справ і закінчуючи написанням стратегії, після наймаючи співробітників для вирішення певних завдань, керівник часто може не делегувати ті завдання, для вирішення яких вони були найняті, ставлячись ревно до свого СП.
4. Варто подумати про використання сучасних технологій, які допоможуть масштабувати проєкт і зробити доступними послуги / товари соціального підприємства для більшого числа людей.
5. Соціальні підприємці для посилення свого потенціалу та експертизи можуть встановлювати партнерство з організаціями, бізнес-компаніями або з окремими особами, які також вболівають за рішення обраної ними соціальної проблеми. У деяких випадках, довіру до такого бізнесу буде збудовано швидше, якщо в його партнерах буде організація, що має хорошу рекомендацію у вирішенні обраної соціальної проблеми.
6. Соціальні підприємці повинні заздалегідь продумати, по яких каналах вони будуть доносити інформацію про свої товари/послуги до потенційних клієнтів, і приділяти цьому питанню достатньо часу і коштів.
7. Соціальним підприємцям важливо постійно висвітлювати результати своєї діяльності в соціальних медіа, створюючи навколо свого стартапу спільноту, якій також важливо розв'язання соціальної проблеми. Такі спільноти можуть теж приносити свою цінність, залучаючись і співдіючи в будь-якій діяльності СП і стежачи за його розвитком.
Звичайно, це не «золоті правила» соціального підприємця, але кожна з цих рекомендацій несе в собі величезну користь. Дотримуючись їх, можна уникнути основних помилок і сконцентрувати увагу на вирішенні більш глобальних питань.
Вважаю, що соціальне підприємство - це бізнес, який вносить вклад у розбудову спільного блага - може запропонувати новий шлях для церкви.
о.др. Михайло Мельник
Українська Соціальна Академія
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/77187/
