0
Представникам російського духовенства надали поради щодо подачі матеріалу у влогах, зовнішнього вигляду та тематики випусків. Сам відеоблогінг у пам'ятці названо «новітнім видом апостольства».
Відповідну пам'ятку розміщено на сайті Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ.
«Представники духовенства не завжди мають доступ до грамотних консультацій експертів, тому вибудовують стратегію розвитку влоги на свій розсуд, що призводить до серйозних помилок і прорахунків», - зазначають автори документу.
Також у пам'ятці нагадують, що «систематична відсутність часу у священиків для відеоблогінга»ускладнює приріст аудиторії і активність на каналі, що позначається на ефективності «інтернет-місії».
При цьому автори документу застерігають священників-блогерів від марнославства, «яке виражається в гонитві за рейтингом і залученні уваги до своєї персони, що може підштовхнути автора до маніпулятивних практик, що провокують широку аудиторію на емоції і прояв активності на каналі (хайп, клікбейт, тролінг і т.д.)».
Зазначається, що священникам дозволяють у відеоблогах «вираз емоцій, самоіронію, добрі жарти, помірну жестикуляція і інші невербальні способи комунікації».
«Оперування біблійними цитатами, особливо в середовищі, де Святе Письмо не є авторитетним джерелом, теж не матиме належного ефекту, тому потрібно вчитися обґрунтовувати свою думку на прикладі субкультурних особливостей глядачів», - йдеться в пам'ятці.
Недопустимими для священиків автори документу називають такі «тренди нецерковного відеоблогінга», як «ненормативна лексика, непристойності, еротика, пустослів'я, лицедійство, образлива поведінка, приниження гідності людей, демонстрація сцен насильства, поширення наклепів і іншої неперевіреної інформації».
Щодо зовнішнього вигляду відеоблогера, то автори пам'ятки радять з'являтися у кадрі «як мінімум в підряснику або навіть в рясі, бажано з наперсним хрестом». В окремих випадках, відеоблогеру (якщо він не монах) дозволяється бути в світському одязі, «якщо того неодмінно вимагають тематика або обставини, в яких було зроблено запис».
«В подібних випадках не може бути мови ні про яку анонімність: підписники та гості каналу повинні знати, хто перед ними, з якої він єпархії і т.д.» - наголосили автори документу.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/72103/
