Українські Церкви при об’єднанні могли б скористатися досвідом Московського патріархату. Таку ідею висловив вчений-релігієзнавець, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАН України Олександр Саган у інтерв’ю «Главкому»
На думку Сагана, при створенні помісної Церкви ніяких моделей спеціально не треба виписувати, бо, як показує практика, це довгий шлях в нікуди.
«Підтвердженням цього є переговорний процес про об’єднання між УПЦ КП та УАПЦ, який тягнеться майже 20 років. У 1999 році вони взяли на себе зобов’язання об’єднатися. Проте пошук моделей об´єднання завжди суб’єктивний, політично та економічно визначений. Я відслідковую цей переговорний процес, і можу сказати: коли є бажання, то одразу з’являється і модель, і можливості. В останню фазу переговорів (2016 рік) за посередництва Константинопольського патріархату, було виписано детально все до дрібниць. УАПЦ мала унікальні умови для об´єднання, та вийшла із процесу. Як потім з’ясувалося, їм не вистачило політичної волі поставити свої підписи», - говорить експерт.
Тому релігієзнавець вважає, що можна було б взяти за взірець досвід Московського Патріархату, який при об´єднанні із РПЦ Закордонною ніяких моделей не виписував.
«Просто Москва дала гарантії єрархам РПЦЗ у тому, що їх права і можливості не будуть порушуватися жодним чином (РПЦЗ увійшла в Російську церкву повністю зі своєю структурою). А саме об´єднання відбулося через спільне богослужіння. Вже через покоління закордонними практично повністю «розчиняться» в Московському Патріархаті», - пояснив Олександр Саган.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/church_state_relations/70917/