3"Обозреватель", 14 листопада 2018
Процес визнання автокефалії УПЦ іде досить динамічно попри якісь відхилення в котрийсь із боків. Звичайно, ніхто не розраховував, що це буде легкий процес і що Росія відмовиться від тиску і від використання церковного чинника у своїй війні проти України.
За останні роки ми бачили достатньо прикладів, зокрема, як депутати Держдуми об’їжджали православні столиці і вимагали від православних ієрархів не підтримувати українців. В той же час російські хакери намагалися зламати скриньки константинопольських митрополитів, а російські дипломати намагалися підкупити грецьких митрополитів. А чого варте засідання російського РНБО з єдиним порядком денним про ситуацію із православ’ям в Україні. Такі спроби тривають досі і ніхто не розраховував, що процес об’єднання церков в Україні буде легким.
Але попри все він досить динамічний і більш реалістичний, ніж це було в квітні цього року. Нагадаю, що тоді президент і Верховна Рада зверталися до Вселенського патріарха з проханням підтримати незалежність Української церкви.
Ми бачили, як без всякого попередження був зібраний собор УПЦ МП, як швидко він ухвалив рішення про розірвання євхаристичних відносин із Константинополем. Це рішення розвіяло останні ілюзії щодо самостійності й автономності цієї церкви в Україні. Абсолютно ніхто, окрім Російської церкви і її філії не розірвав відносин із Константинополем, на що дуже розраховував Московський патріархат.
В самому МП є архієреї, які хотіли б вирватися з-під московського контролю. Зараз вони спостерігають за розвитком ситуації і при сприятливому її розвитку, вони приєднаються до визнаної церкви українського народу.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/73531/
