0
Предметом обговорення учасників спільного засідання Експертних рад стала проблематика актуальних питань державно-церковних та етнонаціональних відносин в Україні та їх регіональні особливості на прикладі Запорізької області, особливості та проблемні моменти в діяльності релігійних та етнонаціональних організацій регіону, механізми реагування на нетолерантні висловлювання, прояви екстремізму та сепаратизму в релігійному та етнонаціональному середовищі, законодавчі ініціативи та характер процесу розвитку і становлення інститутів громадянського суспільства, невід’ємною складовою якого є релігійна та етнонаціональна сфери, що в рамках свого різноманіття, відкритості до діалогу та усвідомлення спільної відповідальності за майбутнє нашої країни в умовах безпосередньої близькості до прифронтових регіонів, має стати ядром спільного єднання та встановлення миру у всіх вимірах суспільного життя.
Як було відмічено в ході засідання, взаємодія між державними органами влади, релігійними і етнонаціональними організаціями та громадськістю є важливою для збереження миру та злагоди в регіоні. Різноманітність релігійних та культурних ідентичностей Запорізької області, що сформувалася протягом тривалого часу, як збагачує її, так і є значним викликом, оскільки в умовах гібридної війни існує ризик виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин.
В ході засідання експерти у виступах надали необхідні роз’яснення щодо порушених проблемних питань та наголосили на необхідності подальшої розбудови ефективної державної політики в сфері державно-конфесійних, та етнонаціональних відносин в Україні.
Зокрема, імам мечеті Ісламського культурного центру м. Запоріжжя Мухаммад Мамутов у своєму виступі окреслив коло проблем, з якими стикаються мусульмани Запоріжжя, зокрема щодо виділенням землі під зведення мечеті, а також про заборону жінкам фотографуватися для документів у хустці. Нещодавно на Всеукраїнській конференції «Майбутнє суспільства: свобода вибору або влада стереотипів», скликаній Лігою мусульманок України та жіночою мусульманською громадською організацією «Мар’ям», було ухвалено резолюцію й направлено до вищих органів влади та правових установ з проханням задовольнити підписаний понад півтисячею українських жінок документ стосовно дозволу робити фото для документів у хіджабах.
Мусульманам Запоріжжя вдалося вирішити делікатне питання — після відповідних звернень влада виділила земельну ділянку під мусульманський цвинтар, і тепер послідовники ісламу мають змогу з дотриманням усіх релігійних приписів проводжати в останню путь померлих одновірців.
У свою чергу директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш у своєму виступі сказав про Концепцію державної етнонаціональної політики України, що зараз розробляється і покликана визначити зміст і спрямованість державної етнонаціональної політики, впровадити у законодавство однаковий понятійний апарат, єдині принципи, цілі, напрями та механізми політики держави в етнополітичній сфері.
За словами ж директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислава Мороко, Запорізька область є регіоном, у якому широкий спектр етнічних, релігійних та культурних ідентичностей розвивався протягом багатьох століть. Така різноманітність як збагачує регіон, так і є значним викликом, оскільки в умовах гібридної війни існує ризик виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин.
— Взаємодія між державними органами влади, релігійними організаціями та громадськістю дуже важлива для збереження миру та злагоди на запорізькій землі. Запоріжжя є не тільки культурним центром, а й центром сучасної духовності. Наразі дуже важливо утриматися від розколу національного та релігійного руху, уникнути проявів екстремізму. У Запорізькій області, як ніколи, необхідно зберегти мир та злагоду, взаємодію та порозуміння, — наголосив він.
Виходячи з цього, гарантії захисту прав усіх етнічних спільнот, дотримання принципів свободи совісті є одним із головних спільних завдань держави і громадянського суспільства. З цією метою в області активно працює Координаційна рада громадських об’єднань національних меншин при голові облдержадміністрації, до якої ввійшли представники 28 національно-культурних товариств.
— Облдержадміністрація постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання норм чинного законодавства представниками всіх релігійних конфесій. В області не зафіксовано випадків проявів ксенофобії, расової нетерпимості чи дискримінації за національною ознакою. І сподіваюсь, така ситуація збережеться і в майбутньому. А ми як представники державної влади повинні докласти для цього всіх зусиль, — зазначив, підсумовуючи обговорення, Владислав Мороко.
Крім цього, учасники також мали можливість побувати в м. Мелітополь Запорізької області, що є учасником програми «Інтеркультурні Міста» Ради Європи, та відвідати етнографічний караїмський центр «Кале», що став справжньою платфомою для етнонаціонального та культурного розвитку міста. В ході поїздки відбулася зустріч з представниками міської влади, науковцями, релігійними діячами, громадськими активістами та представниками національно-культурних товариств міста, що представили свої напрацювання та перспективні плани.
Підсумком заходу була презентація проекту «Інтеркультурний фьюжен «Модна кухня», що став одним із важливих проектів здатним по-новому репрезентувати місто, як активного учасника не тільки культурного, етнонаціонального, духовного середовища, але і нового потужного суб’єкта туристичної інфраструктури країни, а також презентація кращих практик поліетнічного Мелітополя за участю національно-культурних товариств міста.
