3
"Наш колега Ярослав Погоральський, вважає, що Церква св. Спаса у Белзі мала б існувати ще у період княжої доби. Ймовірно, там можуть бути захоронення князівських родів. Якщо ми знайшли б поховання якогось князя там, то це стало б сенсацією. Та навіть, якщо віднайдемо церкву, то це все одно буде надзвичайно цікаво, нехай і на локальному рівні", - зазначив керівник Белзької археологічної експедиції Остап Лазурко.
Проводили розкопки на середмісті сучасного Белза, дитинці та в урочищі Клименщина. У середмісті археологи знайшли об'єкти 11-13 століття та культурний шар 10-го століття. Виявили дві господарські ями 11-13 століття, декілька об'єктів княжої доби, серед яких кераміка.
"Вдалося натрапити на горизонт 10-го століття. Це нам вказує на те, що ця ділянка, південний спад міста, була заселена в той самий період, коли почалося життя на Замочку, коли був заснований Белз. Відповідно ми маємо тут господарські ями, що насичені керамікою 11-13 століття. В нас були думки щодо місцезнаходження храму Спаса в одній та іншій частині Белза. Вже одну гіпотезу спростували, тобто маємо наступну", - додає Остап Лазурко.
Історики натрапили на слід церкви святого Климента. "Ще у 1938 році Ярослав Пастернак в урочищі Клименщина натрапив на шиферну двосторонню іконку зі зображенням Різдва Богородиці з одного боку, а з іншого – восьми релігійних сцен. Проте, на жаль, цю знахідку втрачено в період Другої Світової війни. Однак виглядає на те, що нам пощастило, бо зараз ми натрапили на таке румовище. Це суміш каміння перепаленої глини, що свідчить про те, що тут була якась монастирська споруда", - розповідає археолог та науковий керівник проекту "Локальна історія" Віталій Ляска.
У рамках проекту "Локальна історія" історики та археологи дослідили найдавніше місто на Львівщині – Белз. Вперше про столицю однойменного князівства згадується у літописі під 1030 р.Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом Мстиславом відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава Хороброго. Це літописне місто було здавна відоме у науковому середовищі, зокрема тут, починаючи з 1930-х рр. було досліджено вал дитинця з дерев'яними конструкціями всередині, вулицю ХІ–ХІІІ ст., вимощену деревом і виявлено низку унікальних знахідок: свинцеву печатку новгородського князя Мстислава Володимировича (1096–1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов'язаних з військовою справою та господарством місцевого населення.
