Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

25.04.2018 22:33 12

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Михайло Глуховський

«Главком», 20 Квiтня 2018

У найближчі місяці ми станемо свідками зіткнення Вселенського і Московського патріархатів

19 квітня Верховна Рада схвалила звернення президента України Петра Порошенка до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання автокефалії православній церкві в Україні.

Якщо Синод Вселенського патріархату піде назустріч, в Україні постане незалежна православна церква, а президент Петро Порошенко увійде в історію як глава держави, який таки домігся автокефалії, чого не вдавалося його попередникам.

Подіям у Верховній Раді у четвер передувала зустріч Петра Порошенка із Патріархом Варфоломієм у Стамбулі 9 квітня. А вже 18 квітня глава держави прийняв предстоятелів православних церков, зокрема патріарха Філарета і митрополита Онуфрія. Тепер слово за Синодом Вселенської Церкви і її Патріархом.

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Президент України Петро Порошенко та предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет

В експертному середовищі є чимало запитань як до листа президента, так і до подальших кроків щодо утворення, по суті, нової церкви: якій саме з українських православних церков Вселенській Патріарх має надати томос, хто очолить цю церкву, в якій спосіб відбудеться визнання канонічності УПЦ КП, якщо мова іде саме про неї як церкву, навколо якої об’єднуватимуться всі інші?

«Главком» розбирався, чому політичне керівництво держави звернулося до Варфоломія саме зараз, і якими можуть бути наслідки цього звернення для Українського православ’я.

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Петро Порошенко та предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Онуфрій

Наша пісня гарна й…

Намагання створити єдину помісну православну церкву в Україні тривають практично із моменту здобуття країною незалежності у 1991 році. У 2008-му Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, який зустрівся як з президентом Віктором Ющенком, так і з очільником УПЦ (МП) митрополитом Володимиром. Звичайно, під час зустрічей ішлося про необхідність подолання церковного розколу. Тоді не було розмов про визнання канонічності, наприклад, УПЦ КП. Не йшлося і про звернення з проханням надати автокефалію. Ходили розмови лише про те, що Варфоломій може розглянути питання переходу Київської митрополії (УПЦ МП) під прямий контроль Константинополя. Але прихильників цієї ідеї в Україні не знайшлося, оскільки навряд чи це можна було би назвати здобуттям церковної незалежності.

Наступного 2009 року Київ відвідали представники Константинопольського патріарха, які заявили, що «фігура митрополита Володимира об'єднує всіх православних України, до якої б юрисдикції вони не належали». З цього сигналу Константинополя випливало: якщо і йтиметься про утворення єдиної церкви, то лише на основі канонічної УПЦ МП.

Нинішнє офіційне звернення української влади до Вселенського Патріарха з проханням визнати автокефалію православної церкви не перше подібне. Два роки тому, 16 червня 2016 року український парламент 245 голосами ухвалив проект постанови (№4793) «Про звернення Верховної Ради України до Святості Варфоломія, Архієпископа Константинополя-Нового Риму, Вселенського Патріарха про надання автокефалії православній церкві в Україні». Зокрема, у своєму тодішньому зверненні Верховна Рада закликала Варфоломія визнати недійсним акт 1686 року, згідно з яким «з порушенням канонів» Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату. Проте реакції від Константинополя Україна тоді так і не дочекалася. Нинішній лист-звернення президента Порошенка критики Московської церкви вже не містить, про порушення канонів у ньому не йдеться.

Умови і порядок рішення про автокефалію

Єдиних канонічних правил проголошення, скасування і визнання автокефалії у Православної церкви немає. Говорячи про певний порядок, богослови посилаються на певну «канонічну традицію», яка сформувалася в тому чи іншому регіоні. Вочевидь в українському випадку першим кроком мало бути політичне рішення, консолідація влади, яка трансформувалася у звернення до Вселенського Патріарха. Згідно із історичним досвідом є декілька ключових критеріїв, на які обов’язково зважатиме Вселенський Патріарх під час розгляду звернення Верховної Ради України:

  • політична самостійність територій, на якій знаходиться помісна церква;
  • географічна віддаленість помісної церкви від кириархальної (тобто материнської церкви);
  • етнічна відмінність регіону від основної території материнської церкви;
  • прагнення більшості пастви і духовенства помісної церкви;
  • згода Константинополя.

Формально українська ситуація підпадає під усі критерії, залишилося отримати згоду Синоду Вселенського патріархату і безпосередньо Патріарха. Але згоду Константинополь може дати, якщо його про це попросить канонічна митрополія, екзархат, чого на офіційному рівні не відбулося. В самій УПЦ МП кажуть, що з таким проханням не зверталися і наразі не звертатимуться. «Ініціатором цього всього ми бачимо президента Петра Порошенка, і це викликає певну настороженість. Тому що питання церкви мають вирішуватися самою церквою, а не державою», - каже в коментарі BBC представник УПЦ МП, протоієрей Микола Данилевич і додає, що автокефалію «не може попросити Київський патріархат, бо вони не визнані».

Проте існує схема, за якої автокефалію може отримати лише частина церкви, яка цього хоче. Тим паче нині «ми бачимо активізацію дій зі сторони Фанару (району у Стамбулі, де знаходиться резиденція Константинопольського патріарха – «Главком»)», - каже в коментарі «Главкому» архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр (Драбинко). За його інформацією, зараз Патріарх Варфоломій налаштований на рішучіші дії, ніж два роки тому, коли звернення Ради залишилося без відповіді. УПЦ КП оптимістично заявляє, що нині «є всі підстави очікувати позитивного рішення Вселенського Патріарха». Але хто увійшов до цієї «частини церкви», яка заручилася підтримкою вищого керівництва держави? Наразі про це достеменно невідомо. Але перші єпископи, які підпадають під «підозру» відносяться до так званого проукраїнського крила УПЦ (МП), зокрема митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук) і згаданий вище митрополит Олександр (Драбинко), який, щоправда, каже, що зі змістом листа глави держави до Вселенського Патріарха не знайомий, бо «лист не бачив».

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр (Драбинко)

Томос може даватися лише канонічно визнаній церкві, навіть частині УПЦ (МП). А до неї можуть приєднаються і ті церкви, які у православному світі наразі не визнані. «У даному випадку має відбутися якийсь процес щодо тих осіб, яких ми називали розкольниками, тобто приведення їх до якогось канонічного порядку, надання статусу без помісної церкви. А потім цьому церковному суспільству, яке буде визнаним, канонічним, але не автокефальним, і буде надано томос на автокефалію», - пояснює митрополит Олександр. Говорячи про неканонічні церкви, представники Московської церкви, перш за все, мають на увазі Українську автокефальну православна церкву і Українську православну церкву Київського патріархату. Не слід забувати і Українську греко-католицьку церкву, яка хоч і належить до Київської традиції, але формально не входить до спільноти православних церков, оскільки визнає духовну зверхність Апостольської столиці – Ватикану, тобто Папи Римського Франциска. Хоча предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук) підтримує утворення автокефальної церкви в України і готовий до подальшого діалогу.

Наслідки церковного єднання

Проросійський Опозиційний блок чи не першим в Україні розкритикував рішення Верховної Ради звернутися до Варфоломія. Ще під час голосування у Раді депутати цієї політичної сили намагалися завадити реалізувати цю ідею, блокуючи трибуну. Один із лідерів цієї політичної сили, «православний олігарх» Вадим Новинський висловив думку, що Вселенський Патріарх не задовольнятиме звернення Верховної Ради. Його соратник по партії Олександр Долженков на брифінгу у парламенті одразу після голосування в Раді в такт російській пропаганді побачив в Україні суцільні утиски, до яких ще й додаються релігійні. «Нині іде наступ однієї православної церкви на УПЦ МП. Ми вважаємо таке протистояння за посередництва державних органів неприпустимим, що може призвести до міжконфесійної ворожнечі. У нас і так непроста ситуація в країні, ідуть утиски за національною ознакою, мовною, нині ми додаємо ще і релігійну ознаку», - сказав він. Рішення Верховної Ради депутат назвав заграванням із західноукраїнським електоратом. «Тут рота не дають відкрити російською мовою. Хоча у нас, на хвилиночку, 17 мільйонів громадян російськомовні», - каже він і додає дивне пояснення, що створення єдиної церкви якимсь чином утискатиме права цих людей.

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Проросійський Опозиційний блок чи не першим в Україні розкритикував рішення Верховної Ради звернутися до Варфоломія

Не залишився осторонь подій в Україні і Кремль. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що створення автокефальної помісної церкви в Україні викличе церковний розкол, що не може бути підтримано Російською православною церквою на чолі з патріархом Кирилом. Але заперечення Росії не вплине на утворення єдиної церкви в Україні, переконаний митрополит УПЦ МП Олександр (Драбинко). «Якщо ми живемо у цивілізованому суспільстві, то вони повинні (дві найбільші православні церкви в Україні з нинішніми назвами УПЦ КП і УПЦ МП) розійтися як невістка зі свекрухою. Хто хоче залишатися у російській церкві, нехай залишається, а хто хоче жити в українській церкві, яка буде визнана Вселенським православ’ям, нехай переходить до неї», - пояснює Драбинко. Росія, мовляв, буде змушена змиритися із появою по суті нової церкви, як вона змирилася із появою, точніше відновленням у незалежній Естонії Автономної православної церкви (ЕАПЦ) з юрисдикцією у Константинополі. 22 роки тому, у лютому 1996 року Священний Синод Вселенського Патріархату відновив діяльність томоса від 1923 року, в якому йшлося про утворення естонської церкви.

Як швидко буде наданий томос Україні, залежить від багатьох факторів: і тут гратимуть роль не лише домовленості українців зі Вселенським Патріархом. Москва вже робить усе можливе, аби зупинити процес. І руками самих українців також: як вже повідомляв «Главком», нардепи від Опоблоку направили своє звернення до Вселенського Патріарха. Це має продемонструвати Константинополю, що Київ не єдиний у своїх прагненнях до автокефалії.

Народний депутат України, заступник голови комітету, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій Комітету ВР України з питань культури і духовності Віктор Єленський сподівається, що цього разу рішення Вселенського патріархату не доведеться чекати довго. «Та динаміка перемовин (між Україною та Вселенським Патріархом) свідчить про те, що президент навіть мріє про те, що це може статись до 28 липня. Тобто до 1030 річниці хрещення Русі-України. Я думаю, що передумовою для цього є ті домовленості між президентом, командою переговорників і Вселенською патріархією, і персонально Вселенським Патріархом», - висловив думку народний депутат.

Україна не єдина

Нинішню перспективу утворення автокефальної церкви в Україні, на думку експертів, не слід пов’язувати лише з рішучістю українських політиків. Вселенський Патріарх Варфоломій, схоже, вирішив зміцнити свою роль і місце в історії, рішуче діючи не лише щодо України, а і деяких інших країн. Вочевидь це трапилось і через неоголошений конфлікт з Російською православною церквою. Чого вартий бойкот РПЦ Всеправославного Собору, який відбувся у 2016 році на Криті.

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Вселенський Патріарх Варфоломій вирішив зміцнити свою роль і місце в історії, рішуче діючи не лише щодо України, а і деяких інших країн

Після зустрічі 9 квітня з президентом України Петром Порошенком, Патріарх Варфоломій 10 квітня провів зустрічі з лідерами Македонії і Боснії. Президент Македонії Ґеорге Іванов схвально відгукнувся про активність і наполегливість Варфоломія у забезпеченні більшої єдності православного світу. «У той час, коли світ зустрічається з важкими викликами, необхідна загальна освіченість і здатність для захисту християнських цінностей і принципів, які ми декларуємо, розділяючи їх в дусі діалогу та взаємної поваги», - цитує президента офіційний сайт глави Македонської держави. Риторика македонського лідера зрозуміла, адже у країни також є потреба визнання Македонської православної церкви - Охридської архієпископії, оскільки Македонська православна церква, як і в УПЦ КП в Україні вважається неканонічною. Між тим Орхидська архієпископія є нині автономією у складі Сербського патріархату. Простими словами, визнанням Македонської та Української церков Варфоломій суттєво ослаблює РПЦ її давнього союзника - Сербський патріархат. РПЦ не зможе називати себе найбільшою православною церквою світу і мати той вплив, який має зараз. А якщо врахувати політику Путіна, яка значною мірою ґрунтується на риториці православної єдності народів, то це веде до значного послаблення Росії на геополітичній карті світу.

Православна революція. Чи встигне патріарх Варфоломій змінити історію?

Політика Путіна значною мірою ґрунтується на риториці православної єдності народів

Саме тому усі долучені до автокефальних перемовин сторони у приватних розмовах дуже переймаються тим, щоб усі ключові гравці, а насамперед 78-літній Варфоломій, до вирішального Синоду дійшли у доброму здоров’ї.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/70941/

Следующая новость
Предыдущая новость

Все, что вам нужно для рукоделия Профессионалы позаботятся о вашем женском здоровье Большую серебряную ханукию в Днепре измерили для «Книги рекордов Гиннесса» Лечение косоглазия в клинике Эксимер Столешница из натурального камня

Публикации