Православна громада Богородчан на роздоріжжі: більшість хоче бути частиною ПЦУ, меншість пручається

05.02.2019 1:12 3

Православна громада Богородчан на роздоріжжі: більшість хоче бути частиною ПЦУ, меншість пручається

Наталя Палій

Збори територіальної громади Богородчан щодо переходу громади УПЦ МП до Православної Церкви України відбулися 3 лютого в палаці культури районного центру, який був майже вщент заповнений.

Відразу після оголошення початку зборів до зали під супровід релігійних пісень увійшла колона з декількох десятків вірних УПЦ МП. Далі один із найагресивніших їх представників намагався зчинити галас і штовханину, але його вдалося швидко заспокоїти.

Після того, як спровокована чоловіком суперечка вщухла, до присутніх звернувся настоятель церкви свв. Петра і Павла УПЦ МП Богородчан отець Володимир Шувар. «Зараз, як я розумію, відбуваються збори не релігійної громади, а селища, — сказав він. – А тому тут не можуть вирішуватися проблеми церкви. Тим паче – сьогодні уже відбулися збори нашої громади, на яких було вирішено залишитися у Церкві, очолюваній Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм».

Як повідомив священик, збори проводилися на подвір’ї храму, адже він зачинений районною владою.

Каменем спотикання, окрім питання переходу з однієї Церкви до іншої, стало також приміщення колишнього католицького монастиря і костелу, яке з 90-х років минулого століття, згідно з рішенням тодішнього райвиконкому, займає громада УПЦ МП у Богородчанах. Тоді його віддали громаді в безоплатну оренду. Вже декілька років безуспішно споруду намагаються забрати у громади УПЦ МП. На цей храм претендує також римо-католицька громада, історичний його спадкоємець, але представники МП нічого чути не хочуть.

«Коли ми в районі приймали будь-яке рішення щодо приміщення костелу, яке займає ця православна церква, то відразу здіймався шум. Приїжджали навіть представники від ОБСЄ. До того ж, якщо храмом користуватимуться так само надалі – він розвалиться. Цікаво зрештою, що робить у приміщенні костелу ікона царя Миколи II?», — запитав на зборах голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук.

На закид представників УПЦ МП, що вони не мають іншого приміщення для молитви, голова райради зауважує: «Маємо приклади сіл, де були збудовані нові храми, якщо хотіли молитися Богові. То чому ж цього не робила місцева громада РПЦ?»

Зі слів голови райради, громада РПЦ насправді уже не має жодного права перебувати у костелі. Зараз розпоряджатися майном костелу має право районна влада, яка прийняла рішення розірвати договір оренди споруди ще у 2017 році, на підставі зборів громади Богородчан, які відбулися ще у 2016 році. Отже, костел мали повернути містечку і його опечатати, згідно з актом, складеним спеціальною комісією при райдержадміністрації і районній ради, яка засідала ще у серпні 2017 року. Щоправда, кому конкретно він має належати — ще не вирішено досі.

Про всі рішення духовенство і громада РПЦ Богородчан знали, але ніяк не реагували. «До слова – вони (громада УПЦ МП — ред.) не мають жодного документа на право володіння приміщенням костелу, прилеглими приміщеннями та земельною ділянкою», — наголошує Михайло Головчук. У результаті, з ініціативи районної влади, з 31 січня двері костелу опломбовані. А вже 1 лютого під стінами храму на заклик священика УПЦ МП зібрався пікет віруючих. Тоді до них вийшли активісти та правоохоронці. Пікет завершився безрезультатно – храм залишився зачиненим.

Під час зборів громади 3 лютого кожен бажаючий зміг висловитися щодо переходу до ПЦУ. До виступів долучилися богородчанці і також ті, хто волею долі опинилися на Івано-Франківщині через війну на сході України.

«Наш костел – пам’ятка архітектури державного значення, тому маємо пильнувати за тим, щоб мати змогу його зберегти усією громадою і не допустити там перебування російської Церкви», — заявив краєзнавець Йосип Федин.

«Я хочу наголосити на тому, що російська Церква завжди принижувала будь-яку людську гідність і була злочинною, — ділиться Олесь Черкасов, який переїхав на Прикарпаття з охопленої війною Донеччини. — У нас, щоправда, не було іншої, тому доводилося відвідувати її. Також чимало доклався до розбудови храмів, але працював для Бога. Під час теперішніх військових подій був свідком, як чужинці захоплювали нашу землю. Дивує – чому у Росії не розбудовуються храми, а хочуть їх займати у нас в державі? Не маючи жодного до них відношення».

«Я переїхав сюди з Маріуполя, а народився у Краматорську, який теж не так давно захоплювали, — каже Олексій Тереник. – Думаю, зараз все, що тут відбувається, насправді є дуже емоційним. Зрештою, кожен з нас звертається до Бога тією мовою, якої навчила мати. Але Україна має право, виборола його – мати свою Церкву. Нічого у цьому конфліктного бути не повинно. Адже кожна країна має свою».

Збори громади Богородчан завершилися прийняттям одноголосного рішення про перехід до ПЦУ.

А представники УПЦ МП до вечора пікетували приміщення костелу. Потім спокійно розійшлися.

Православна громада Богородчан на роздоріжжі: більшість хоче бути частиною ПЦУ, меншість пручається

До слова, на Богородчанщині у храмі, який колись належав громаді УПЦ МП, уже служать священики ПЦУ. Позаминулої неділі відбулося перша Літургія, яку провели священики і вірні ПЦУ в церкві села Похівка. Боротьба за храм тривала майже місяць.

Як розповіли у Богородчанській райдержадміністрації, 13 січня відбулися збори громади села, де абсолютною більшістю голосів було вирішено перейти до ПЦУ. Але зайти до храму і проводити богослужіння вірним вдалося не відразу. Прихильники РПЦ збиралися біля нього з дітьми, також втрутилося представництво ОБСЄ.

Отже, як каже голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук, лише минулої неділі відбулася перша Літургія, яку провели священики і вірні ПЦУ. «На Йордан уже теж проводити богослужіння – освячували воду», — повідомив голова райради.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/74592/

Следующая новость
Предыдущая новость

Белоснежная улыбка – залог успеха Купив дизельный компрессор, вы будете на шаг впереди Секреты ухода за волосами Как заставить машину с дизельным двигателем работать зимой Четки – часть духовного просвещения

Публикации