Митрополит Андрей Шептицький просив у Ватикану дозвіл читати екзорцизми над Радянським Союзом , – історик

08.05.2018 23:03 0

Митрополит Андрей Шептицький просив у Ватикану дозвіл читати екзорцизми над Радянським Союзом , – історик

Хоч і може здаватися, що в період першої радянської окупації Західної України митрополит УГКЦ Андрей Шептицький намагався не провокувати СРСР до ще більших репресій проти греко-католиків, однак насправді він засуджував режим. Про це свідчить таємна кореспонденція митрополита Галицького із з Апостольським Престолом. Митрополит Шептицький вважав радянський режим диявольським і навіть просив у Ватикану дозвіл читати екзорцизми над Радянським Союзом.

Про це зазначав в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» директор Інституту історії церкви УКУ Андрій Михалейко.

Він наголосив: наукові праці про перший період радянської окупації у 1939-1941 роках є достатньо ґрунтовними для розуміння радянської політики щодо Греко-Католицької Церкви.

«Якщо дивитись на діяльність митрополита Шептицького впродовж цих років, можливо, видасться, що він справді намагався не провокувати радянську владу до певних, ще гостріших репресій щодо Греко-Католицької Церкви. Однак, у його приватній тайній кореспонденції з Апостольським Престолом він доволі відкрито засуджував радянський режим. Вважав його таким, що діє проти Церкви», – розповів Михалейко.

Він наголосив:в одному із листів до Ватикану митрополит Андрей просить Папу, щоб той таємно призначив деякі римо-католицькі компілятивні монаші згромадження, аби ті «молилися екзорцизм над Радянським Союзом».

«Адже Шептицький вважав радянський режим диявольським. Однак, зовнішньо все ж намагався зберігати певний нейтралітет та шукав спосіб співжиття із радянським режимом. Адже не хотів ще більше наражати Церкву на небезпеку», – переконаний експерт.

Окрім того, о. Михалейко зауважив: червневі дні 1941 року, коли розпочалась німецько-радянська фаза Другої світової війни, були для Шептицького надзвичайно важкими. Митрополит отримував інформацію із різних джерел як про німецький режим, так і про його політичні наміри.

«Для Шептицького це були дуже драматичні тижні. Протягом десяти днів – між 1 і 10 липня – митрополит видав три пасторські послання, які свідчили про те, що йому надходила різна інформація. Можливо, він сам до кінця не міг із нею розібратись. Одна частина відомостей доходила від ОУН, також він мав контакти із представниками німецької зовнішньої розвідки – Абверу. Це були галичани, яких він знав ще з міжвоєнного часу», – розповів Михалейко.

Тож експерт підкреслив: ймовірно, певна інформація, яка надходила до Шептицького, була доволі тенденційною. Тож і митрополит реагував на неї по-різному.

«Ці пастирські послання за змістом суттєво відрізняються одне від одного. Думаю, це свідчить, що він до кінця не міг розібратись із ситуацією», – припустив Андрій Михалейко.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/71070/

Следующая новость
Предыдущая новость

Фотообои в спальню на любой вкус Які одеські квартири дорожче, а які дешевше Играть в онлайн казино Reel Emperor Біля Полтави розташовано дитячий табір УАПЦ Реабилитационный центр в Киеве

Публикации