Киянам показали єдині збережені у столиці фрески бойчукістів

29.01.2018 22:44 6

Киянам показали єдині збережені у столиці фрески бойчукістів

Бойчукізм — культурно-мистецьке явище в історії мистецтва у 1910–1930-х; художній монументально-синтетичний стиль; самобутня школа українського мистецтва; синтез українського фольклорного образотворчого мистецтва і церковного мистецтва Візантії, Проторенесансу й України.

Про те, як створювались фрески, як вони виглядали, а також в якому стані вони зберігаються та про реставрацію розповів 25 січня під час екскурсії в будівлі НАОМА (Вознесенський узвіз, буд. 20) проректор з наукової роботи НАОМА Остап Ковальчук. В НАОМА збереглися єдині в Києві фрески бойчукістів. На додаткові запитання відповідав ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрій Чебикін.
Михайло Бойчук та його послідовники увійшли в історію мистецтва ХХ століття як митці, котрі своєю творчістю визначили національну лінію його розвитку та ствердили високу естетичну цінність форми. Одним із пріоритетних напрямів школи було відродження забутої на той час технології фрескового малярства. Радянський режим, знищивши Михайла Бойчука фізично та репресувавши більшість його послідовників, мав на меті повністю позбутися їхнього творчого доробку. Фрески, якими був оздоблений інтер’єр Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), також не збереглися, за винятком кількох фрагментів, віднайдених в аудиторії №250 та літографській майстерні. На сьогодні немає даних про місце втрачених фрескових розписів та загального плану художнього оформлення приміщення інституту.
Фрагменти стінопису було знайдено після пожежі, внаслідок якої був пошкоджений верхній шар фарби та тиньку на стінах аудиторії. Як згадує академік Михайло Криволапов, студенти відкрили фрагменти, які можна бачити сьогодні в аудиторії НАОМА №250.
На стіні цієї аудиторії присутня композиція та кілька портретних зображень. Жіночі портрети, які намальовані з однієї моделі, також помітно, що один із портретів уже мав виразні сліди подряпин. На нижній частині фрески майже відсутній живописний шар, а вгорі вціліло зображення дерева та стріхи сільської хати. Зрештою, порівнявши контури на збереженому фрагменті із зображенням на репродукції, можна дійти висновку, що це і є твір Охріма Кравченка «Тіпають коноплі», який вважали втраченим.

Источник

Следующая новость
Предыдущая новость

Как правильно выбрать оружейный сейф? Как правильно выбрать фотографа для фотосессии на яхте? Подари себе счастье Будівельна компанія «AVILA» Что такое НетГейм?

Публикации