0
Іноді чуємо, що, наприклад, у час посту християнам варто обмежити час використання гаджетів (зазвичай мається на увазі, щоб менше у соцмережі заходили). Є різні думки про ґаджети. Хтось каже, що вони – від лихого. Інші, що християнин може з користю для свого духовного стану використовувати їх. А як воно насправді? І як щодо релігійних гаджетів? Наприклад, «розумної» вервиці, яка приєднується до смартфона тощо? Чи доцільно такі вервиці використовувати? Яка може бути користь від гаджетів для християнина? А які загрози для вірних вони можуть нести?
Техніка, яку постійно винаходить людство – це продукт наукової та розумової діяльності людини. Розум є одним з дарів Бога, а тому й техніка є продуктом цього дару. Це вповні стосується і сучасних «ґаджетів», таких як наприклад смартфони, таблети чи ноутбуки. Головним завданням техніки є облегшити і покращити життя людини, допомогти їй розвиватися, зростати, ставати ще розумнішою.
Натомість, якщо техніка не сповняє цього призначення і людина деградує, стає самотньою, нещасливою, замкненою, тоді проблема не в самій техніці, але в способі її використання. Це як з автомобілем: він призначений для швидшого пересування. Однак якщо пересування занадто швидке, тобто перевищується допустима швидкість руху, тоді є серйозна небезпека для здоров’я і життя як власника автомобіля, так і оточуючих людей.
Винахід друку посприяв поширенню книг, першою з яких була Біблія. А отже, посприяв теж поширенню християнства. Винахід інтернету посприяв поширенню комунікацій та інформації. Євангелізація – це також, між іншим, комунікація та інформація. Тому інтернет, а також техніка, за допомогою якої людина використовує інтернет, чи також іншу цифрову інформацію, таку як книги та різні тексти, або теж фільми, записи, зображення, може стати засобом євангелізації.
Головний принцип християнства у відношенні до земного – не робити собі з цього чогось «божка», не узалежнювати себе від цих засобів, щоб не вони керували нами, але ми ними. Говорячи конкретно: щоб не «ґаджети» керували нашим часом, нашими відносинами, нашою свободою, лише щоб ми панували над цим всім. Якщо хтось помічає, що став залежним від чогось, тоді не має іншого виходу, як тільки обмежити використання цього, або радикально змінити спосіб використання. Особливо християнин повинен дивитися, чи техніка віддаляє його від Бога, чи наближає. А також, чи віддаляє його від реальних людей, від реального спілкування, від реальних відносин, чи все-таки стає на перешкоді у цьому.
Щодо інформації, яку людина здобуває за допомогою технічних засобів, то тут теж варто застосовувати принцип: краще знати менше, але добре, аніж багато, але поверхово. Передусім, як каже Христос, «шукайте Царства Божого і його справедливості», а решта додасться (див. Мт 6, 33). Тому основне питання для кожного християнина при використанні «ґаджетів» звучить так: «Чого я шукаю?» Від відповіді залежить, чи правильно використовую ці засоби, чи неправильно. Можна ще додати інше допоміжне питання при цій нагоді, також важливе для християнина: «Чого я прагну?» Бо в глибині серця не лише кожен християнин, але кожна людина прагне щастя. Ґаджети повинні допомогти у реалізації цього прагнення, а не відвертати від нього, не викликати почуття втрати часу, друзів, сенсу життя і справжньої радості.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/77016/
