0
Унікальний підземний храм в селі Ков’яги Валківського району Харківської області потребує посиленої охорони. Такого висновку дійшли представники управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації після обстеження скиту, повідомляє «Урядовий кур’єр».
На спільній нараді з фахівцями Центру охорони культурної спадщини, Харківського обласного благодійного фонду сприяння історико-культурним дослідженням «Діти підземелля», Харківської державної академії дизайну та мистецтв, за участю представників правоохоронних органів та завідувача сектором моніторингу нерухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, кандидата геологічних наук Ірини Черевко вирішено виставити біля печери поліцейську охорону, щоб цікаві гості не завдавали шкоди пам’ятці.
«Ми узгодили першочергові кроки щодо збереження цієї пам’ятки та прийняли рішення з посилення нагляду з боку правоохоронних органів. Це необхідно, щоб попередити несанкціоновані проникнення на об’єкт – це наносить шкоду пам’ятці», – розповіли в управлінні культури і туризму ХОДА і повідомили, що наразі розглядається питання встановлення відповідної системи охорони та камер відео-спостереження на об’єкті.
Відвідування скиту стане можливим лише після проведення планових заходів щодо його збереження та консервації.
Довідка: Поблизу селища Ков’яги Валківського району Харківської області 2015 року було знайдено підземні споруди, що складаються з кількох галерей, вирубаних у глині на різних рівнях. Їхня загальна довжина становить близько 38 метрів. Багато з них засипані. Існує думка, що під завалами поховані монахи й предмети давнини.
Дослідження археологів засвідчило, що цей комплекс підземних споруд, ймовірно, належав ченцям-самітникам і використовувався ними як для проживання, так і для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній. Тут віднайдено капличку з настінним рельєфним зображенням Богоматері з немовлям, що складає частину композиції поклоніння волхвів. На східній частині каплиці розташований вівтар у вигляді Вифлеємської печери.
Загалом у галереях чимало усіляких ніш, підковоподібних арок, колон, які пофарбовані в білий та синій кольори. За розписом стін (приміром, за сюжетом із голубами та закритим лавровим вінком) науковці дійшли висновку, що такі малюнки притаманні для мистецтва пізнього класицизму та ампіру кінця ХVIII – середини XIX століть. Таким чином, згаданий печерний скит був заснований і активно експлуатувався саме у цей період.
Як правило, всі печерні монастирі в Україні широко відомі й детально описані у письмових джерелах, починаючи із середньовіччя. Утім, згадок про скит біля села Ков’яги у них немає. Це свідчить про те, що археологи 2015 року віднайшли унікальну підземну споруду, яку слід детально вивчити й описати.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/71617/
