3
У Чернівцях відкрилася виставка відомого у світі канадського художника з буковинським корінням Василя Курилика “Північне Різдво”.
Художник намалював майже 10 тисяч картин і видав 14 книжок-альбомів. У 50-х роках Василь Курилик (у світі відомий як William Kurelek) важко захворів на очі і недуга загрожувала йому повною сліпотою. Митець почав ревно молитися і врешті повністю прозрів. З того часу Курилик майже всю свою творчість присвятив релігійній тематиці. Він поїхав на Святу Землю, побував у Вифлеємі, Назареті, Єрусалимі, Єрихоні, на Ґенисаретському озері, пішки пройшов від Вифлеєма до Єрусалима. Світову славу Василю Курилику принесла серія картин "Страсті Христові", написана за Євангелієм Матвія. Цей цикл робіт, виконаних гуашшю, аквареллю та олійними фарбами протягом 1960—1963 рр., складається із 160 картин. Власне, ця серія стала наслідком подорожі художника Святою Землею. За задумом автора, ці роботи виконують проповідницьку функцію. Кожен малюнок супроводжується цитатою з Євангелія. Саме у релігії Курилик зумів віднайти ту душевну рівновагу, яка дала йому сили для подальшого життя і творчості.
У 2017 році Василю Курилику виповнилося б 90 років. Також того ж року минуло 40 років з часу його смерті…
До християнської тематики належить і цикл картин Василя Курилика “Північне Різдво” (“A Northern Nativity”). Всі ці роботи ввійшли також в однойменний альбом. Митець створив цю серію на тему Різдва у 1976 році, аби показати, що Христос приходить до всіх людей і всюди. А як це може виглядати, якщо Ісус прийде сьогодні?, – запитав себе митець. І він уявляє, як Різдво відбувається в північних американських снігах. Як Христос народжується в ескімосів, в індіанців, як Різдво стається у хатинці рибалки, у вагоні… Як Свята Родина знаходить прихисток на вокзалі, у школі… Можна сказати, це прекрасна різдвяна історія, яку саме так побачив Василь Курилик.
У Чернівецькому Художньому музеї виставлено 19 картин “Північного Різдва”. Це фотокопії, адже Україна практично немає автентичних робіт Василя Курилика, за винятком трьох картин, які він сам особисто подарував Національному Художньому музеї у Києві, коли відвідував Україну. Картини із серії “Північне Різдво” дуже чуттєві, вони вражають сюжетами і, власне, показують Різдво у сучасному світі. Картини так і називаються: “Колиска на автозаправці”, “Марія з дитиною у зерносховищі”, “Індіанське святе сімейство”, “Свята ескімоська родина”, “Подарунки рибалок”, “Різдво у нічних охоронців”, “Поклоніння фермерської родини”, “Різдво у вагоні”, “Різдво у таборі лісорубів”….
Світлана Герегова, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім Ю. Федьковича – єдиний в Україні науковець, який досліджує творчість Василя Курилика. Каже, що мріє видати про художника книжку, адже матеріалів назбиралося багато. Пані Світлана принесла на відкриття виставки копії картин Курилика, які демонструвала, зокрема, із серії “Український піонер”, присвячена українцям, які шукали кращої долі у Канаді. Також принесла і фотоальбом “Страсті Христові”, переданий з Канади.
— Ім’я Василя Курилика є дуже вагомим у світі і дуже знаковим для України, - розповідає історик Світлана Герегова. - Бо у своїй творчості він проявляв не тільки риси, які були притаманні північноамериканському мистецтву (так званий північноамериканський реалізм), але він ще додавав самобутньої української ідентичності. На цю тему у нього є ціла серія картин, зокрема “Український піонер”, чи картини, які він намалював після того, коли відвідав рідне село своїх пращурів – Борівці на Буковині. До слова, після повернення з України Василь Курилик через два місяці помер... Він сам казав, що він українець у душі. Багато хто зауважує, що Василь Курилик трішки дивний. Але всі творчі люди такі. Він залишив у 1973 році свою біографію “Хтось зі мною”. І там він казав, що його пензлем керує Бог. І багато дослідників його творчості погоджуються із цим. Василь Курилик був осліп, але вилікувався і почав різко бачити. Відомо також, що він лікувався у психлікарні, у нього було заглиблення у себе і депресія – від нестатків, від непорозуміння з батьком… Зараз його картини продаються по 350 тисяч доларів. А чотири його картини із серії “Український піонер” прикрашали стіни канадського парламенту. Щодо його циклу “Північне Різдво”. Ці роботи просто так не зрозумієш, доки не заглибишся у те, що ж Курилик хотів показати. У цих картинах він поєднав те, що він з дитинства уявляв собі про Різдво – Різдво українське з розповідей рідних, і те, що бачив там, на Півночі Америки, в Канаді. Поєднав це з побутом і все це знайшло відображення у картинах. Достеменно невідомо, скільки саме картин Василь Курилик залишив після себе. Орієнтовно – майже 10 тисяч. Розповідали, що коли він малював у селі, то, можливо, картини дарував і місцевим мешканцям. Василь Курилик похований у вишиванці, незважаючи на те, що помер у Канаді. Курилик добре розмовляв українською, а його донька вже української не знала…
На відкриття виставки завітав і племінник художника – теж Василь Курилик, він православний священик. Він приніс фотоальбом “Північне Різдво”. І продемонстурвав свою улюблену картину, якої на виставці немає. Адже сам цикл складається із 20 картин. На цій роботі – група людей – туристів, зачаровано дивляться на Ніагарський водоспад, не помічаючи позаду жінки із маленькою дитиною… Василь Курилик каже, що він дуже любить цю картину, адже вона дуже точно відображає те, як Різдво сприймається у сучасному світі, як люди часто не помічають Бога, який зовсім поруч...
- Церква василіян у Львові має багато картин Василя Курилика – репродукції, - розповідає священик Василь Курилик. – Коли я працював у Музеї буковинської діаспори, то привозив вже ці картини до Чернівців. І минулого року, коли був ювілей художника Василя Курилика, був оргкомітет і я пропонував знову привезти ці роботи, я вже навіть домовився, але не сталося… Мені було 11 років, коли Василь Курилик вдруге відвідав рідне село своїх предків – Борівці. Кагебісти його вранці привозили, а ввечері відвозили. А одного разу наші родичі їх споїли і вони лишилися у селі на ніч. Донька художника Катерина теж до нас приїжджала. Зараз вся родина Курилика живе у Торонто і околицях.
Василь Курилик (William Kyrelek) народився 3 березня 1927 року у м. Вітфорд провінції Альберта. Батько майбутнього художника був вихідцем із Буковини та емігрував до Канади у 1924 році. Мати Канаді, куди її сім’я переїхала ще в 1896 році.
У Канаді родина Куриликів мала фермерське господарство. З дитинства хворобливий Василь, який проявляв любов до малювання, не зміг стати помічником батькам. Це призвело до ускладнення стосунків із батьком, якому потрібні були робочі руки. Часті конфлікти в сім’ї стали причиною першої психологічної травми Василя. У 1949 році Василь Курилик здобув ступінь бакалавра у Манітобському університеті. Нереалізованість у сфері мистецтва, проблеми зі здоров’ям, відсутність підтримки з боку родини призвели до розвитку депресії у молодого художника.
У 1952 році з метою продовжити навчання та зміцнити здоров’я Василь Курилик прибув до Великої Британії. З червня 1952-го до листопада 1953-го року художник перебував у психіатричній лікарні Лондоні, де він мав окреме приміщення для малювання.
Під час лікування канадець здійснив чимало подорожей європейським континентом. Відвідав Нідерланди, Францію, Австрію, Італію, Грецію, де познайомився з творчістю великих майстрів.
У 1960 році відбулася перша персональна виставка його робіт, що принесла Куриликові славу. Проте не всі мистецькі критики позитивно оцінили його творчий доробок.
У 1970 р. цикл робіт "Страсті Христові" придбали українські меценати у Канаді Микола та Ольга Колянківські. Для збереження цієї колекції родина Колянківських у 1971 році збудувала в м. Ніагара спеціальне приміщення нової мистецької галереї - Niagara Falls Art Gallery. Основою музею стала колекція "Страсті Христові". Крім творів Курилика, до експозиції увійшли більше 50 робіт Миколи Кричевського, понад 20 - Миколи Глущенка, сотні творів інших митців, колекція писанок та інше.
За своє надто коротке життя художнику двічі вдалося відвідати батьківщину своїх предків – Буковину. У 1977 році важкохворий Василь Курилик вдруге прибув на малу батьківщину. Перебуваючи на Буковині, митець виконав більше 100 рисунків та 6 картин.
Багато творчих задумів художника так і залишилися незавершеними. 3 листопада 1977 року у Торонто Василь Курилик помер.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/69591/
