30Побувавши на двох українських революціях, в 2004 і 2014, завжди радів тому, що нарешті наш народ прокидається після певного історичного летаргічного сну, породженого колоніалізмом та відсутністю незалежності. Багато – хто надіявся на те, що незалежність принесе достаток та мир досить швидко: чому одні і ті ж держави східної Європи та пост-радянського простору розпочали свій старт в 1989-1991 роках, проте до 2018 року у кожного з них інший результат? Чому вже довший час ми бачимо зворотні процеси. На жаль, природні ресурси чи вигідне географічне становище чи інші переваги не можуть замінити силу консолідації людського духу і потенціалу свободи, солідарності та співвідповідальності, на чому будується народ з державотворчими традиціями. Основна причина успіху чи занепаду – це наявність мудрої та тверезомислячої еліти, що міцно пов’язана зі своїм народом.
Бо що таке реформи? Це знищити схеми незаконного егоїстичного збагачення фінансами, що йдуть до тих, хто і має владу, замість того, щоб ці прибутки працювали для суспільного добра. То хто ж просто так може зруйнувати дані корупційні схеми даних псевдо-еліт? Лише морально-здорові організовані люди або зовнішня окупація з боку держав, що мають вищий економічний та демократичний рівень розвитку. Хоча будь-яка зовнішня окупація несе нові небезпеки.
Тому під час революцій був схильний своєю головою критично аналізувати процеси, що відбувалися. Вже на 2 тиждень помаранчевої революції зрозумів, що реальних змін не буде, і коли про це почав говорити своїм знайомим, з якими були на майдані, то дивилися трішки дивакувато на мене. Хоча я дав просте питання: на площі щодня до мільйона людей, багато вченої молоді з-за кордону, талановитих менеджерів і так далі…то чому навколо лідера одні і ті ж особи, що лише вчасно поміняли колір прапора чи стали політичними тітушками? Бо хто зрадив раз, то зрадить і другий.. що і трапилось вже за кілька років.. Те саме відбулося і під час революції Гідності…стільки прекрасних молодих та талановитих людей з України та ті, що вивчилися і приїхали з-за кордону, то чому серед них не сформувати тих 400 депутатів ВР чи для 25 областей не сформувати по команді професіоналів з 15 чоловік, що стали б ядром реформ? Загалом потрібно біля 2 000 спеціалістів, щоб сформувати нову творчу еліту… і коли перераховуєш тих, хто закінчив західні вузи, тренінги, міжнародні програми, то за 27 років незалежності число нового покоління сформованої молоді досягає вже сотні тисяч…Але що йде не так? Чому потрібен і чому буде ще один майдан? Зміна еліт – це основне завдання нового майдану. Старі еліти не підпускають до себе нового покоління молоді, а вибирають тільки деякі обличчя, якими можна маніпулювати, бо будь-які здорові альтернативи та інновації несуть старим псевдо-елітам велику небезпеку для їхніх привілеїв. Навіть для мене було дивним трішки, що, будучи за кордоном та повернувшись додому, з двома дипломами на найвищий бал, не бачив бажання багатьох авторитетних осіб співпрацювати та консолідувати зусилля для праці (потім до цього звик і навчився просто робити свою справу). З часом визнав: що бути тренером-викладачем, що сам відповідає за себе, це набагато ефективніше і продуктивніше, аніж постійно залежати від когось, хто бачить і визнає лише себе і свої інтереси.
Тому основні причини нової української революції будуть: правда, сім’я та земля.
Правда.
Ми живемо в час маніпуляцій…Здавалось би, інформаційна революція завдяки інтернету та демонополізації джерел інформації мали б допомогти людині отримати факти і аргументи, знання та навики для життя і праці.. Адже перше завдання інформації – це сформувати цінності та переконання вибору в житті, розібратися в собі і в своєму покликанні. Слово споживається та засвоюється як їжа… Хто слухає слово правди, той живе… На жаль, маємо парадокси: велика кількість інформації та ерудованості – це ще не продуктивність в житті… Навпаки, у багатьох сферах дуже важко найти професіоналів.
Друге, ми отримали нові форми “інфо-лукавства”, які є більш витонченими та делікатнішими… недарма в Біблії є “лукавий” і “лукавіє”, основне завдання якого – це подавати брехню як правду, або, принаймні, як напівправду та маніпулювати. Підмінивши поняття, можна вести інформаційний фронт, та маніпулюючи людськими умами, що попались, довести справу до реальних воєн та трагедій. Як казав ще Лєнін, один з найбільших ідейних махінаторів, що 10 професійних агітаторів зроблять свою справу краще, аніж переможна армія.
Підміною понять можна побачити навіть у структурах, що ніби то мали б вести людей до правди та до істини. Прикладом є отримання томосу, визнання української православної церкви. Якщо б люди, що взяли на себе відповідальність бути релігійними лідерами, показали б приклад для взаєморозуміння спільною молитвою, радістю за відновлення єдності, були готовими до взаємності та любові, то отримали б високий авторитет серед вірних.. на жаль, ми бачимо інтриги, спекуляції, історичні викривлені трактування – і все заради того, щоб тримати під владою і субординацією людей.. тобто не заповіді любові , а особиста влада, привілеї та достаток є пріоритетом для таких осіб. Навіть релігійні структури можуть бути структурами гріха, якщо не будують своєї щоденної праці та покликання згідно законів любові та солідарності та керовані особами, що не відповідають принципам свого покликання. Вони стають байдужими для молоді, що шукає інших авторитетів та форм молитовності. Тому в Україні йтиме і релігійний майдан, щоб позбутися конфесій, що створені різними колонізаторами, щоб ті тримали у покорі український народ.
Тому першою мотивацією для нового майдану буде пошук правди. Ми вже мали революцію гідності, а гідність – це відношення людини до самої себе. Але якщо людина не розібралася “хто вона, і яка її місія та цінності”, то результатом будуть нові форми маніпуляції. Досягнути реальну свободу неможливо без правди…бо пізнай істину, і вона визволить тебе…
Одним з джерел правди є наука, яку постійно руйнують, закриваючи школи та зменшуючи фінансування. Але, крім того, підмінюють поняття такі як “норма”, “аномалія”, “парадокс”. Часто маніпулятори подають факти так, щоб “аномалія чи парадокс” ставав “нормою” у формі закону. Особливо це видно у пропаганді “нових форм сімей”.
Чомусь одними з найбільш близькими “союзниками лукавого” стають сучасні медіа, які вишукують скандали та іншу скандальну інфо, щоб викликати емоції і отримати рейтинг. Результатом є зневіра та соціальна депресія населення. Це є ідеальним станом для того, щоб кілька осіб заробляли мільярди для свого добробуту.
Колись мені сказав один викладач в Богословській Академії, що філософію потрібно вивчати у зрілому віці. Це предмет не є для оцінки, а для осмислення покликання свого життя та пошуку правди.
Коли людина має викривлені цінності, то єдиний захист – це стати членом панівної партії для оправдання своїх злочинів. Приклад: Анатолій Онопрієнко, що, будучи ман'яком, вбивав цілі сім-ї, а в інтерв'ю оправдовував це якоюсь місією зверху. Людина, яка добровільно йшла в НКВД чи смерші – теж потребувала оправдання своїх злочинів і знаходила їх у комуністичній ідеології. Якщо б Онопрієнко був членом НКВД, то б за вбивства йому б ще давали медалі, а не судовий процес. А таких «онопрієнків» були тоді цілі загони, а багато нащадків ще досі воює на східному українському фронті.
Сім’я.
За часів незалежності ми бачимо сильну атаку проти інституції сім’ї. Спершу, у формі свободи вибору: жінка могла вибрати зробити аборт чи ні. Як результат, за часів незалежності більше 35 мільйонів абортів. Тобто, жінка замість права вибору не отримала альтернативи у формі права на підтримку. Замість допомоги та розуміння – ідеологію швидкого рішення та знецінення життя незахищеної дитини.
В той самий час, атака проти молоді: масове закриття спортивних закладів, шкіл з одночасним зростанням барів, клубів і так далі. Все йде до легалізації легких і важких наркотиків та інших систем, що приносять прибуток на людських вадах. Одночасно, повний колапс медичної системи, що перетворилась у комерцію: чим більше хворих, тим більший прибуток.
Крім того, планована економічна руїна сімей – це міграція біля 10 мільйонів українського населення за кордон. З 42 мільйонів населення зменшилося до 31 мільйона,
Поруйнувавши окремі категорії людей в сім’ї, то можна тепер викривити і саме поняття “що ж таке сім’я” і навчати нових термінів зі самих садочків.
Часто реально-думаючих людей вже саме суспільство може вже не сприймати, які говорять прості речі, так як в стародавні біблійні часи не сприймали пророків, хоча вони не говорили чогось надзвичайного, як не мати божків, забобон, не вбивати – жертвоприносити і так далі.
Бо тоді “парадокс” стає нормою”, і виникає деформація: вже є дискримінація бути самим собою і говорити правду на основі законів природи та науки.
За словами Томи, цивілізації вимирають, коли кожні людські бздури та вади починають узаконювати у формі обов’язкового закону та зло проти людини як норму суспільства. Таким чином до влади поступово приходять не велетні духу та творчі люди, а шахраї, пройдисвіти та люди з кримінальним мисленням. Така система доходить до краху суспільство, коли більша частина населення починає має дане кримінальне мислення і розпочинають воювати один проти іншого, таким чином взаємо поїдаючи себе. Закон “alleatall” вже діє між всіма. Прикладом є римська імперія, в якій своя еліта стала настільки кримінальною, що була більш небезпечна для своїх людей, аніж готи… такий устрій вже не хотіли захищати громадяни самої ж імперії. Сім’я, як соціальна інституція, утворилася ще перед державними ладами. Тому є неприроднім, коли держава викривлює освітні програми у питаннях сім’ї. Бо ми отримали дар життя в родині, маємо місію передати той дар життя нашим нащадкам і так далі. Тому сім’я – це повнота відносин, прав та обов’язків щодо взаємної любові та збереженню дару життя, а не просто задоволення чи співжиття. Розвиток – це спрямувати людину та суспільство до вдосконалення, а не до накопичення.
Земля
Все більше актуальним стає питання ринку землі. На практиці, її приватизації. Ні російський царизм чи комунізм, ні австрійський цісаризм чи період Польщі в міжвоєний період, не знищили так українське село та селянство, як аграрна політика 27-ми років незалежності. І все через підміну понять: коли псевдо-еліта, на практиці, ті самі колонізатори, що стали “провідниками народу”, казали, що така стратегія занепаду – то є перехідний період. Що була відверта брехня.
Ринок землі стане останнім цвяхом перед революцією з простої причини. Чи є мораторій на продаж землі, чи немає: це вже суттєво ролі не має. Бо землю викуплять ті, хто має доступ до фінансових потоків. А це не є українські селяни. Те саме йде мова і про обладнання, техніку, технології і доступ до ринків збуту.
Чому так активно було зруйноване селянство?
З кількох причин. Україна все ще є колоніальною державою. Для великих фінансово-промислових груп потрібне не селянство, а пролетаріат. Яка різниця між ними? Пролетаріат – це особи, які повністю залежать від банку чи власника заводу. Їхній добробут та щоденні витрати дуже легко контролюються. Пролетаріатживе від зарплати до зарплати і з надією дивиться на проводирів, бо постійно був залежним від них: від квартплати до обміну валют.
Селянство має землю. Це не лише є питанням вирощувати, продати продукти та доступ до їжі. Це є питанням території для проживанням і індивідуальної свободи. Бо приватна власність є одним з важливих чинників для забезпечення свободи. Тому селянство не довіряло ідеологічним балакунам. І проти них воювали як різні комуністи-соціалісти, так і банківські ліберальні системи. Для швидкого прибутку потрібен нео-пролетаріат: типова людина, що живе у квартирі та сплачує тарифи, купляє все в супермаркеті, має доступ до віртуального світу, чим задовільняє свої певні духовні потреби, але має мінімальний вплив на суспільні процеси. Селянство не є потрібне, бо все більше настає автоматизація праці в сільському господарстві. Але збалансоване розуміння приватної власності на землю є джерелом формування сильного середнього класу. Бо дл розвитку потрібно мати кілька передумов: знати як (know-how), мати з ким і де саме. Без території не розвинеш більшості ідей. Куркулів руйнували всі, від царів до комуністів. І сьогодні теж саме: проти селянства і родини продовжують виступати різні лівацькі та антиукраїнські елементи.
Чому немає довіри до ініціатив нашого уряду? Потрібно визнати, що більшість членів урядів працює для інтересів іноземних держав. Це видно по “плодах приватизації” промисловості та енергетики, банків та фінансових структур. Це видно, що більшість з них є агентами інших урядів: вони легко вивозять мільярди та отримують громадянство інших держав.
Ситуацію з землею можна зрозуміти на прикладі: коли європейці давали різні іграшки та алкоголь індіанцям, а взамін просили поставити галочку, що продають землю, то індіанці сміялися, брали іграшки і алкоголь, бо як можна забрати землю? Але вони не зрозуміли: землю можна і не забрати, але можна забрати індіанців з землі. Таким чином, військом зганяли великі племена. Поки що українське селянство програло усі битви за землю, але ще не програло війни.
Тому причинами наступної революції і майдану будуть три: пошук правди, сім’я і земля. Але все залежатиме від того, як писав Андрей Шептицький, чи ми зуміємо у короткий час об’єднати розрізнені сили народу в один живучий організм. А для цього потрібна віра, фінанси і своя здорово-мисляча еліта.
Бо мир - це час між війнами...а стабільність - це період між революціями.
Зіновій Свереда
Доктор соціальної економіки
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/71492/
