"Голос Америки", 14 серпня 2017
Зв’язки з Ватиканом помагають Росії представити себе як оплот традиційних цінностей, на відміну від світської Європи. Іронією долі, дедалі войовничий Володимир Путін знаходить собі друга в особі Папи римського Франциска.
Як повідомляє видання Politico, 20 серпня державний секретар Ватикану кардинал Пєтро Паролін відвідє Москву, де зустрінеться з президентом Путіним і патріархом Кирилом, главою Російської православної церкви. Це буде перший таких візит з часу анексії Криму Росією у 2014 році.
Кілька місяців пізніше Путін відвідав папу у Ватикані. Зустріч тривала приблизно 50 хвилин, що не перешкодило їх черговій зустрічі наступного року. Спостерігачі звернули увагу на те, що зустріч з президентом Трампом тривала всього 29 хвилин. Для росіян ці відносини – як пише Politico – це нагода представити себе як оплот моралі і традиційних християнських цінностей.
Для Римо-католицької церкви зв’язки з Москвою є нагодою відновити сильнішу присутність в країні після століття комуністичної диктатури і примусового атеїзму. Хоча в російській конститції говориться про свободу релігії, російський уряд насамперед підтримує Православну церкву. Доказом цього, серед іншого, було видворення кількох священиків і єпископів з країни. Проте деякі засоби масової інформації роблять здогади, що візит Пароліна може підготували перший візит папи Франциска до Росії, хоча інші, значна більшість, вважає, що на перешкоді цьому стоїть православна опозиція.
Росію з Ватиканом зближує питання Сирії, оскільки сирійські християни вважають, що режим президента Башара аль-Асада захищає їх від ісламського фундаменталізму. Як каже ватиканський експерт Матео Мацуззі, близькосхідні християни опинилися перед лицем загрози, тому Ватикан високоо оцінює російську присутність у Сирії.
Як пише Politico, питання, яке може спричинити напруження між Ватиканом і Росією, є агресія Москви проти України, за що Франциска піддають критиці з приводу, мовляв, його нерішучої позиції.
«Подібно до Трампа, Франциск опинився під критикою з боку католиків з приводу політики щодо Росії, пише Джон Л. Аллен, автор кількох книжок про справи Ватикану і католицизму. – Багато католиків звинувачують його і Ватикан у надмірній «екуменічній коректності, наполягаючи, що він повинен говорити на тему України».
Франциск назвав конфлікт «братовбивчою війною», звинувачуючи у відповідальності обидві сторони, що розгнівало українських греко-католиків. Верховний архиєпископ Святослав Шевчук мав сказати, що багато людей контактувалися з ним і сказали, що вони відчувають, що Ватикан зрадив їх».
Паролін, який недавно визнав роль Росії на світовій арені, заявив, що «зусилля зрозумітии один одного не означають ще поступливості своєї позиції на користь другої сторони».