3Андрій Зубов
"Новое время", 26 липня 2018
Москва не бажає давати автокефалію українській церкві: то, що злочинно знайшла сама, не бажає законно дарувати іншому
У лютому 2014 року Путін ухвалив помилкове, тепер це зрозуміло практично всім, зокрема йому самому, рішення – відкинути новий політичний курс України і спробувати силою повернути сусідню країну в свою політичну орбіту. В результаті – десятки тисяч загиблих і покалічених російських і українських громадян, мільйони біженців, Росія під санкціями, вигнана із товариства порядних держав і вимушена розхитувати саме це спільнота, щоб її знову визнали рукопожатних в якійсь іншій Європі без ЄС і НАТО.
Навряд чи у Путіна це вийде – поки криза розростається в самій Росії. Зміна пенсійного віку і підвищення ПДВ, викликані непомірними військовими витратами і кризою народного господарства через санкції і погане управління, загрожують Росії протестом нечуваного розмаху. Розчарування в режимі зростає з кожним днем. Ті, хто чотири роки тому готові були перейти на сухарі, тільки б "Крим був наш", як виявилося, довго на "сухарях" сидіти не бажають. Й що раптом стали розуміти, що влада просто їх обманює і підсаджує на наркотик шовінізму, щоб самій безборонно грабувати громадян, вивозити гроші в офшори, плавати з рибками на розкішних яхтах і купувати маєтки в Тоскані і на Лазурному Березі Франції.
РПЦ сама опиниться у розколі Вірьовочка розвинулася досить швидко: за чотири роки. Якби Путін визнав Революцію Гідності й допоміг Україні стати на ноги, Україна, безумовно, залишилася б близькою Росії країною: вони разом могли б зараз іти і в ЄС, і в НАТО, зберігаючи між собою "особливі відносини" дружності і культурної спільності. Але що дається любов'ю і жертвою, ніколи не досягається насильством. Нині росіяни пожинають плоди безплідного насильства.
І ось тепер Московська патріархія, здається, думає повторити помилки Путіна чотирирічної давнини, але вже в церковній сфері. І знову щодо України. Як і всі православні держави, Україна бажає мати автокефальну церкву. Добре це чи погано у вищому богословському сенсі - інше питання. Важливо, що це - практика загальна. І сама Московська митрополія при митрополиті Іоні в 1459 р. оголосила свою незалежність від материнської церкви Константинополя цілком в "односторонньому порядку", за що більше ста років була відлучена від всього православного світу, перебувала в схизмі. Ця схизма XV-XVI століть мала для Росії катастрофічні наслідки. Викликане нею культурне відставання Росії від Європи було подолано тільки в XIX столітті. А в деяких аспектах було навіть причиною кріпосного стану, тобто, поневолення власних громадян і революції 1917 року. Самопроголошена автокефалія, що тепер абсолютно ясно, була величезною моральною і історичною помилкою Московії. Зрозуміло, що російська церква давно б стала автокефальною, але зовсім інакше. Така дивовижна можливість була при Борисі Годунові і патріарху Єремії II, але росіяни її упустили з дурощів.
А тепер Москва не бажає давати автокефалію українській церкві: те, що злочинно знайшла сама, не бажає законно дарувати іншому. Навпаки, вона загрожує Константинополю новим 1 054 роком, тобто, новою схизмою. Чи загрожує тим, що якщо Константинополь дасть автокефалію українським православним християнам крім Росії, то російська церква оголосить саму Материнську Церкву Константинополя і вселенське православ'я розкольниками.
Нсправді ж вийде новий 2014 рік. РПЦ сама опиниться в розколі, а через кілька років тих її вождів, які відірвали через церковно-імперські амбіції російську церкву від світового православ'я, сама російська церква оголосить розкольниками з усіма сумними для них наслідками. Але поки ще є час облити голову холодною водою і схаменутися. І дати Україні те, на що вона може розраховувати й без нас.
Російській церкві не можна повторювати помилку Путіна!
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/72070/
