30
8 липня на Волинь з приватним візитом має прибути Президент Польщі Анджей Дуда, який візьме участь у пам’ятних заходах в кафедральному католицькому костелі Петра і Павла, приурочених до 75 роковин Волинської трагедії, інформує «День».
"Анджей Дауда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - повідомили в канцелярії польського президента.
Президент Петро Порошенко також 8 липня здійснить робочий візит до Польщі та відвідає Волинь, коли туди прибуде Анджей Дуда. Про це повідомила прес-служба глави держави.
У повідомленні сказано, що програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства. Там президент відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.
Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.
7 липня вшанування вже відбулося у селі Рудка-Козинська Рожищенського району. Участь у ньому взяв віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, а також голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Заклик президентів України і Польщі – «Прощаємо і просимо прощення!», проголошений ними під час спільного вшанування пам’яті і поляків, і українців у Павлівці, так і досі актуальний.
На Волині багато сіл, мешканці яких у 1943 році були знищені лише за те, що українці.
Це Красний Сад (напад поляків відбувся 19 квітня1943 року, задовго до 12 липня, яким поляки визначають початок так званої Волинської різні). Це Гончий Брід у Ковельському районі, Малинівка і Мар’янівка у Рожишенському, Охнівка у Володимир-Волинському, Туличів, Радовичі, хутір Абісінія у Турійському, після Рудки-Козинської, де 9 липня 1943-го, було спалено село і вбито 17 селян, були ще Сокіл, Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова...
«Безумовно, що події на Волині стали однією з найтрагічніших сторінок українсько-польської війни та нашої спільної історії. Війна, відголоски якої можна почути і в цей час, адже деякі політичні сили намагаються заробити політичних дивідендів на цьому. Ми не маємо повторювати трагічних помилок спільної українсько-польської історії. І ми не маємо права, що дружні народи ставали заручниками чужих геополітичних ігор. Але це можливо лише тоді, коли ми пройдемо шлях взаємопрощення, взаємного визнання помилок минулого, увіковічнення пам’яті всіх жертв тодішньої трагедії і недопущення плюндрування, знищення, руйнування могил, пам’ятників. А коли такі неприємні події будуть здійснюватися, влада двох країн зобов’язана відновлювати місця історичної пам’яті», - сказав на траурному мітингу у Рудці-Козинській Павло Розенко.
«Не можемо поділити учасників цього конфлікту, цієї війни на жертв і катів за національною ознакою. Вбивали українців, але вбивали і українці. Вбивали поляків, але вбивали і поляки. Вбивали захищаючись, але також вбивали і невинних. Вбивали вірячи у свої ідеали, але також не сповідуючи жодних ідей лише заради зиску чи сліпої помсти. Так робили і українці, і поляки. Нині ми згадуємо українців, знищених тут у Рудці-Козинській, знищених поляками на німецькій службі. Це приклад того, як учасники цього конфлікту не цуралися використовувати у ньому треті сили, навіть якщо ця третя сила, в даному випадку – нацисти, була до них ворожою до них самих. Так робили обидва учасники цього конфлікту – і українці, і поляки. Ми маємо пам’ятати усіх жертв конфлікту, маємо вшановувати їх – це наш обов’язок перед предками. Але, ми не сміємо перетворювати пам’ять про конфлікт минулого на джерело майбутніх конфліктів. Це буде наругою над пам’яттю вбитих у взаємному протистоянні як українців, так і поляків. Зберегти приязні стосунки між нашими народами це наш інший обов’язок, обов’язок перед нащадками», - говорив у своєму виступі Володимир В’ятрович.
(Світлини зі сайту "Вголос")
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/71746/
