9
Українські науковці відшукали 12 прижиттєвих портретів Івана Мазепи і з’ясували, що на них він геть не схожий ані на зображення на 10-гривневих купюрах, ані на звичні картинки у підручниках з історії. Гетьмана намалювала художниця Наталя Павлусенко після кількох років підготовки і зіставлення існуючих зображень, ідеться в сюжеті ТСН.
За легендарного козацького ватажка раніше приймали і литовського гетьмана Павла Сапєгу, і гетьмана Пилипа Орлика, і молодого князя Потьомкіна. Але реальні зображення Мазепи науковець Сергій Павленко відшукав на стінах Троїцької церкви у Києво-Печерській лаврі. Вчений твердить, що тільки нещодавно реставратори і археологи підтвердили датування малюнків кінцем ХVII століття, адже раніше вважалося, що розписи на 50 років молодші, тому Мазепи на них бути не могло. "Це 1696 рік – це йому було в районі 56 років, але ці художники ще намагались їм надати молодшого віку. Ніхто не стер Мазепу, тому що Мазепу пам’ятали вже такого сивого, сивобородого", - пояснив Павленко.
Фізіогноміст Олександр Іванов довго придивлявся до "нових облич" Мазепи і спершу бачив двох різних людей. Однак після ретельного зіставлення таки визнав, що може йтися про одну персону, але з великими компліментами від художника. У Троїцькій церкві полководця зобразили у різних іпостасях – від апостола до мислителя, а прикрасити дійсність збільшеною щелепою чи моложавими щоками до появи фотографії було неважко.
Довідка:
Коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.
Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним Патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащаниця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.
Іван Мазепа піклувався і про Чернігів, завдяки його фінансовій підтримці споруджено унікальні пам’ятки архітектури – Колегіум, Троїцький собор. На його замовлення виготовлено срібні царські врата для Борисоглібського собору, які й нині прикрашають храм-музей. Опікувався гетьман і П’ятницьким монастирем та друкарнею Троїцького монастиря. Завдяки Івану Мазепі Чернігів наприкінці ХVІІ ст. – у XVIII ст. був визначним культурно-духовним центром.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/71397/
