0
"Прямий", 31 липня 2018
Невдовзі Україна має отримати Томос — синодальне рішення Вселенської патріархії про надання автокефалії Українській православній церкві. Як вплине на розвиток України ця визначальна подія та як до цього ставиться Московський патріархат і Греко-католицька церква? На питання “Прямого” відповідає предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.
- Чому звернення у Священний Синод прийшло від світського особи, від світської влади, а не від Української православної церкви? Чому це прохання підписано і надіслано президентом України Петром Порошенком?
Це не так. Ініціатором надання Томосу є не президент і не Верховна Рада, а ініціатором є церква Київського патріархату. І це питання наша церква підняла ще в 1992 році. І тоді на зустрічі зі мною в Стамбулі патріарх Варфоломей сказав, що об’єднайтесь спочатку, щоб у вас була одна православна церква, а тоді отримаєте Томос від Вселенського патріарха. І тому ми на протязі 25 років намагалися об’єднатися з автокефальною церквою. І тричі ми доходили до такого стану, що вже готові були до об’єднання. Але потім приходила вказівка, я думаю, з Москви, щоб ставили умову таку, щоб Київський патріархат не погоджувався. І воно так і було. І це було тричі.
А ось коли став президентом Петро Олексійович Порошенко, то він поставив своєю метою допомогти українській церкві отримати Томос. І тому мав неодноразову зустріч з патріархом Варфоломеєм, з президентом Ердоганом про надання українській церкві Томосу про автокефалію. На цей раз патріарх Варфоломей сказав, що треба, щоб всі архієреї Київського патріархату, автокефальної церкви і якась частина, хоч декілька від Московського патріархату звернулися до нього з проханням про надання Томосу. І ми це виконали.
Тобто архієреї Київського патріархату, автокефальної церкви – всі підписали таке звернення. Кожен окремо. І біля десяти архієреїв Московського патріархату. Але архієреї Московського патріархату імена свої не називають. Чому? Бояться, що якщо не буде Томосу, то їх покарають. І тільки два назвали – це архієпископ Олександр Драбинко і черкаський митрополит Софроній. Крім того, Вселенський патріарх просив, щоб і президент звернувся з таким же проханням, і Верховна Рада. І тому з боку України виконано все. І патріарх Варфоломей твердо стоїть на позиції надання Томосу.
- Що таке Томос? Який він?
Томос – це документ, в якому надається церкві право бути незалежною, самостійною в управлінні. Тобто церквою, яка не підпорядковується ніякій церкві, а стає рівною з усіма іншими православними церквами. Це і є Томос.
- Ось ви отримаєте Томос ... Розкажіть, що тоді станеться, що буде далі.
Коли ми отримаємо Томос, то це що означає? Що ми входимо в молитовне єднання з іншими православними церквами. Бо зараз Київський матріархат називають неканонічною церквою. Чому неканонічна? А тому що немає молитовного єднання з іншими церквами. А коли ми будемо мати цей Томос, то ми таким чином входимо в молитовне єднання з іншими православними церквами. Але це не все. Наслідком Томоса буде те, що переважна більшість єпископів, духовенства і парафій Московського патріархату приєднаються до цієї Української церкви. І таким чином в Україні утвориться одна помісна православна церква.
Звичайно, частина Московського патріархату не приєднається до цієї української церкви. А оскільки вони не приєднаються, то вони не повинні називатися українською церквою. Вони мають право на своє існування в Україні на рівні з іншими церквами, на рівні з Українською православною церквою. Тобто закони українські дають право на свободу всім. Але називатися ця церква повинна Російською православною церквою в Україні. Так ось, хто хоче бути російською церквою, може бути російською, але не називатися українською церквою. І тому ми вважаємо, що переважна більшість парафій не захочуть бути російською церквою. І тому приєднаються до Української православної церкви. Але коли буде наданий Томос? Для того щоб надати Томос, Вселенський патріарх створив комісію із трьох митрополитів, які зараз об’їжджають всі православні церкви та інформують їх про намір Вселенського патріарха. Вселенський патріарх, як він говорить, не потребує згоди тих чи інших церков на надання цього Томосу. Це його право. Але для чого він інформує? Для того щоб знали і потім увійшли в єднання, в молитовне єднання з українською церквою. Це намір Вселенського патріарха.
Тому на сьогоднішній день Вселенський патріарх вже майже всі церкви об’їхав. Були в Москві, зустрічалися там з Московським патріархом. Але ще є декілька церков, які не відвідала ця комісія. Тому спочатку об’їдуть, потім буде засідання Священного Синоду в Стамбулі. І на цьому засіданні Священного Синоду і буде вирішено питання про автокефалію української церкви. Характерним є, що напередодні поїздки комісії до Москви Вселенський патріарх зробив дуже яскраву заяву, в якій твердо сказав, що Україна – це його канонічна територія, що це канонічна територія не Московського патріархату, а канонічна територія його, Константинопольського патріархату. Це перше він сказав.
І друге – що російська церква не є матірною церквою по відношенню до української церкви. А навпаки – українська церква є матірною церквою по відношенню до російської церкви. Тому що у 1448 році Московська митрополія відокремились від Київської митрополії. Раз вона відокремилась від Київської митрополії, значить, матір – Київська митрополія, а не Московська.
- А як до цього ставиться Московський патріархат? Вони намагаються якось перешкодити отриманню вами автокефалії?
Шалена боротьба йде. Шалена. В чому вона виявляється. По-перше, представники Московського патріархату об’їжджають всі церкви помісні і переконують їх, щоб вони не підтримували намір Вселенського патріарха надати Томос українській церкві. Підключилась до цього держава, дипломатія. І особливо тиснуть не тільки на Вселенського патріарха, а й на Грецію, на інші православні церкви. Тепер в Україні об’явили збір підписів, які направляють Вселенському патріарху, що українській церкві не потрібна автокефалія. І ще багато таких важелів, про які я не хочу говорити, в тому числі і великі кошти вкладаються в те, щоб не допустити цього. Але, незважаючи на це, Вселенський патріарх стоїть поки що твердо на своєму намірі дати Томос про автокефалію української церкви.
- І це буде вирішуватися голосуванням на Священному Синоді?
Звичайно. Я не знаю, як там проходять синоди Константинопольської церкви, але я думаю, що буде волевиявлення всіх членів синоду. Я думаю, що якщо патріарх хоче, то навіть якщо деякі митрополити і не згідні, то вони змушені підкорятися більшості. А більшість завжди буде з патріархом. Тому що патріарх враховує позиції всіх членів Священного Синоду.
- Ви зараз розповіли про те, що робить Московська патріархія, щоб вам перешкодити. А які дії вживаєте ви, щоб перешкодити їм перешкодити вам?
По-перше, наша мета – це зростання, збільшення Київського патріархату. І в цьому нам допомагає сам Господь. Яким чином? Допустив війну. А ця війна сприяє зростанню Київського патріархату. Яким чином? Люди бачать, хто захищає українську державу, українську землю: Київський патріархат чи Московський. Захищає Київський, а Московський захищає агресора. Бо називає цю війну не агресивною, а називає її громадянською війною. Тобто, що українці воюють самі з собою, і що Росія тут не має ніякого відношення. Хоч всьому світу відомо, що на Донбасі і танки російські, і ракети, які масово знищують населення, і біля 50 тисяч військових. То хіба це не свідчить про участь Росії в цій війні? І весь світ це знає. А Московський патріархат в Україні говорить, що тут Росія ні причому. І люди це бачать, і тому виходять зі складу цього патріархату і приєднуються до Київського патріархату.
Таким чином, друге, чим ми займаємося – це ми не хочемо розпалювати релігійну ворожнечу. Чому не хочемо? Навіть заради збільшення. А тому що не хочемо давати привід Москві втручатися в наші справи. Бо якщо б тут почалася релігійна ворожнеча, то Москва б могла сказати, що вона захищає своїх віруючих, бо їх там притіняють і порушують їх права. Так ось, для того щоб не дати цього приводу, ми насильно не примушуємо нікого приєднуватися до Київського патріархату. Але, незважаючи на все це, на сьогоднішній день Київський патріархат підтримує від 40 до 44% населення України. Тоді як Московський патріархат підтримує 20-24%. Це не наші дані. Це дані тих інституцій, які займаються цим дослідженням.
- Про які дати ми можемо говорити щодо отримання Томосу?
Перше – комісія повинна об’їхати всі церкви. Друге – скликання Синоду. А Синод буде скликаний не раніше кінця серпня. Бо тут канікули будуть літні, в тому числі і в Синоді Константинопольської церкви. Але в цьому році обов’язково буде це питання вирішено.
- Як проголошена автокефалія Української православної церкви вдарить по позиціях РПЦ та Московського патріархату в Україні?
Удар буде сильний, дуже сильний. Перше – історія російської церкви буде починатися не з хрещення Русі, а буде починатися з 1448 року. З того часу, коли вона відокремилась від Київської митрополії. І сама Москва визнала це в 1948 році, коли святкувала 500-ліття автокефалії російської церкви. Сама ж Москва святкувала 500-ліття. Ніхто її не примушував святкувати. І святкувала 850-ліття існування Москви. А ми святкуємо в цьому році 1030-ліття, а вони 500-ліття святкували. Значить історія російської церкви буде починатися з ХV століття. Це – перше.
Друге – Україна не була, не є і не буде частиною Росії. Бо Русь існувала, а Росії не було як держави. А потім, коли виникла держава, але називалася вона Московією, а не Руссю. А Русь – це Україна. Навіть Крим, якщо взяти, то Крим належав Русі. Бо князь Володимир переміг візантійське військо в Криму. А раз він переміг – значить Крим став належати Русі. І тоді він став просити у візантійського імператора видати дочку свою Анну за Володимира. І візантійський імператор не погоджувався віддати свою дочку-християнку за язичника Володимира. І тоді Володимир змушений був подумати про прийняття християнства заради того, щоб не тільки ввійти в добрі стосунки з Візантійською імперією, а взагалі з християнською Європою.
Ось чому ми зараз хочемо ввійти в Європу. Для України це не нове. Ще Володимир хотів ввійти в християнську Європу. І він ввійшов таки. І ввійшов тим, що дочки великого князя Київського Ярослава була королевою Франції, Норвегії, Угорщини, і навіть до Польщі це доходило. Але – після прийняття християнства. Тобто історія свідчить, що Україна була і хоче бути разом з Європою.
- Тобто, якщо я вас правильно розумію, ось це рішення про автокефалію по суті переписує історію, в тому числі і Росії, і Московської православної церкви? І тепер я розумію, чому Московський патріархат докладає такі шалені зусилля, щоб цього не допустити. Вони можуть, скажімо, оголосити анафему на Українську православну церкву?
А що вона дасть? Вони ж уже анафему на мене наклали. Але, як сказав патріарх Кирил, "анафема не сработала". Тому нехай хоч тисячу анафем накладають на Україну, вони не будуть мати ніякого значення. А те, що російській церкві прийдеться переписувати свою історію, і не тільки церкві, а й Росії прийдеться переписувати свою історію, – це видно очевидно. І тому йде така шалена боротьба. Бо коли, наприклад, польська церква отримала автокефалію від того ж Вселенського патріарха в 1924 році, то такої боротьби не було. А ось за Україну йде шалена боротьба.
- Дуже складне питання. Я розумію, він важкий. Напевно, Московський патріархат боїться, що, в тому числі, то, що Україні нададуть автокефалію - це може позначитися на питаннях власності Московського патріархату в Україні. Як-небудь це питання буде підніматись?
Справа в тому, що ніякої власності Московський патріархат в Україні не має. Не має власності. Власність церкви в Україні є власністю української церкви. Ось взяти, наприклад, Києво-Печерська лавра, Почаївська лавра – чия це власність? Власність української держави. І держава передала свою власність в користування українській церкві Московського патріархату. Але коли буде тут українська церква визнана, то Лавра – і одна, і друга – будуть передані українській церкві. Бо це є українська святиня. І Росія, і Московський патріархат ніякого відношення до цих святинь не має. А ті парафії, які побудували, і свої храми за свій кошт, то це є власність цих парафій, а не Росії. Тому Росія тут своєї власності церковної не має.
- І питання трошки в бік спрямований. Українська греко-католицька церква. Вона якось причетна до цього процесу? Вони висловили своє ставлення? Які їх дії?
Греко-католицька церква – це є католицька церква. І вона до православних справ не має прямого відношення. Вона має відношення як до церкви в Україні. І ми хочемо, щоб між Греко-католицькою церквою і Українською православною церквою були добрі стосунки. Для чого? Щоб ми разом відстоювали інтереси української держави. І не тільки Греко-католицька, а й протестантські церкви, Римо-Католицька церква й інші релігії. І ми маємо такі відносини у створеній Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій. Але прямого відношення Греко-католицька церква до цього процесу не має.
- Мене цікавить, чи висловила Греко-католицька церква підтримку вашому бажанню отримати автокефалію?
Висловила. Чому висловила? Тому що вона зацікавлена в тому, щоб в Україні не було релігійної боротьби, щоб Україна як держава була міцною, і щоб ми були єдиними як громадяни України, щоб ми разом захищали інтереси свого народу і своєї держави.
- Ви впевнені, що Священний Синод Вселенського патріархату видасть Томос?
Я насамперед покладаю надію на Бога, бо від Бога все залежить. Це ми, люди, думаємо, що від нас залежить. Але в дійсності все залежить від Бога. І тому я особисто надію покладаю насамперед на Бога. Але впевнений, що і Вселенський патріарх змушений буде виконувати волю Божу.
- Якби автокефалію дарували Україні, скажімо, років 5-10 тому, як би це позначилося на розвитку України?
Якщо б українська церква збереглась би нерозділеною, то цієї війни не було би. Чому не було би? Тому що Росії не було б на кого спертися. Є в Україні чиновника, частина населення проросійськи налаштоване. Але це не та сила, яка могла б допомогти Росії заволодіти Україною. А ось церква – це велика сила. І оскільки Московський патріархат такий великий в Україні, то Москва і сподівалася, що він підтримає її. І він дійсно підтримує. Ось взяти, наприклад, Донбас. То українська церква в Донбасі Московського патріархату повністю підтримує сепаратистів і підтримує Росію.
Була б одна церква, Путін би не насмілився нападати не тільки на Донбас, а навіть і Крим, і той би він не міг взяти. Ми хочемо і впевнені, що Київ буде керувати українською церквою. І Москва не буде мати ніякого відношення до України. І ніякого загальноросійського народу нема. Є російський народ і є український народ – це два різні народи. І ми бачимо різницю між українським народом і російським. І не треба змішувати грішне з праведним.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/72048/
