0
Під час українського Майдану, коли громадянське суспільство народжувалося і проходило ініціацію, перетворюючись на суб'єкт, сумірний зі суб'єктністю держави, воно і Церква отримали можливість уважно розглянути один одного. Зазвичай в процесі подібних революцій громадянське суспільство і Церква знаходяться по різні сторони барикад.
Однак тут вони опинилися по один бік, пише професор університету Лойола Мерімаунт (Лос-Анджелес), архімандрит Кирило Говорун у своєму матеріалі для DT.UA.
За його словами, саме це зумовило таку несподівано сильну підтримку української церковної автокефалії з боку суспільства.
"Тому з таким незвичним, як для європейської країни, ентузіазмом досить секулярне громадянське суспільство підтримало, здавалося б, внутрішньоцерковну історію з Томосом і автокефалією. Воно старанно вчило ці нові слова і досі намагається навчитися читати між рядків візантійської риторики, якою, як пташиною мовою, користуються православні церкви у тривалому марафоні визнання Православної Церкви України. Це все добре, оскільки дозволяє у найближчому майбутньому уникнути конфлікту між Церквою і українським громадянським суспільством, яке секулярно часто виникало у західних суспільствах в процесі становлення там демократії. Ці суспільства зараз намагаються впоратися з наслідками тих конфліктів, долучаючись до таких концепцій як пост-секуляризм, а Україні сам Майдан допоміг уникнути негативних наслідків тотальної секуляризації", – пише автор.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/78363/
