"Збруч", 2 листопада 2017
1 листопада – Задушний день, день поминання тих, хто відійшов у вічність. Приходимо на цвинтарі, кладемо квіти на могили й запалюємо свічки та лампади, які продовжують палахкотіти вже тоді, як на землю опускається темрява. В ніч на сьогодні львівські кладовища – це направду фантастичне видовище, яке навіює спокій і умиротворення. І традиція ця споконвічна. "То якраз сталося на Задушний день. Цілий Личаківський цвинтар був освітлений – світло аж било, так було ясно", - згадував ніч з 1 на 2 листопада 1918 року Микола Колесса у одному зі своїх найкращих інтерв'ю.
Наш фотокореспондент зазняв нинішньої ночі кілька кадрів на Личакові, де люди відвідують не лише свої родинні поховання, а й могили видатних львів'ян: Івана Франка, Євгена Петрушевича, Соломії Крушельницької, Володимира Івасюка... Несуть свічки і до могил героїв Небесної Сотні та воїнів, полеглих на сході України...
Могила Володимира Івасюка – (1949-1979) - геніального українського композитора, виконавеця та поета
Могила Михайла Рудницького (1889-1975) – українського літературного критика, літературознавця, письменника та поета
Могили учасників українсько-російської війни на Донбасі
Могила Петра Олійника (1957-2011) – українського політика, народного депутата України (2002-2005) та голови Львівської ОДА (2005-2008)
Могила Самуеля Стефановича (1755-1858) – архієпископа Львівського Вірменсько-Католицької Церкви
Польські військові поховання 1918-1920 рр.
Цієї ночі цвинтар освічують тисячі лампадок та свічок
У ніч проти 2 листопада львівські цвинтарі – це направду фантастичне видовище, яке навіює спокій і умиротворення
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/68844/