3
Що ми знаємо про цивілізацію майя? Що таке «календар майя» та чого його всі так боялись? Що з побуту майя ми використовуємо сьогодні та що трапилось з цією цивілізацією після приходу конкістадорів?
Кожен з нас чув, що існувала така собі цивілізація майя. Далека, старовинна, невідома. Нині вона є погано дослідженою, а відтак таємничою та привабливою. Пік привабливості та медійної популярності майя припав на 2012 рік, і пов’язано це з… календарем майя. Так, я думаю всі з вас чули про нього. Проте навряд чи багато хто може про це докладно розповісти. Але все по порядку.
По-перше, цивілізація майя це не єдине моноетнічне політичне утворення, а… певний конструкт вчених. Є ареал народностей, які прийнято вважати майянськими. Вони зосереджуються переважно на території півострова Юкатан в Центральній Америці. Нині ця територія поділена між державами Мексика, Беліз, Гватемала, Гондурас та Сальвадор. Моноетнічною ця територія ніколи не була. Майя це не народ, а група народностей зі схожою мовою та традиціями. Ну наприклад як слов’яни. Слов’янські народи мають дещо спільні мови (принаймні на побутовому рівні порозумітись можна). Так само і майянські народи були спільного походження, більш менш розуміли один одного, проте політично ніколи не були одним державним утворенням. Тому для зручності вчені використовують єдину назву для конгломерату племен.
Взагалі то дослідження культури майя відбувається дуже повільно. Золотої доби у вивченні цієї цивілізації ще не настало, вона тільки попереду. Серед основних причин такого стану речей наступні: важкодоступність територій (країни Центральної Америки з тропічними джунглями і сезонними мусонами), обмежені дані про культуру та ізольованість мови.
Важкодоступність. Територія півострову Юкатан складається переважно з тропічних, важко доступних лісів. А в період мусонів місцеві дороги перетворюються на річки у прямому сенсі слова. Важко повірити, але у XXI столітті майже 90% територій ареалу майя недосліджені. Тисячі квадратних кілометрів джунглів ховають в собі багато артефактів та історичних свідчень. Науковці в свою чергу володіють обмеженими ресурсами для дослідження цих важкодоступних ділянок. Однак з розвитком технологій це питання (нарешті!) зрушується з мертвої точки. Так, наприклад, завдяки сучасному лазерному скануванню вдалось серед хащі знайти давнє місто Ель Мірадор (сучасна назва).
Ось як це місце виглядає в реальності.
А ось що показує сканер системи LIDAR.
Обмежені дані. На щастя, конкістадори, які прийшли завойовувати ці землі у XVI ст. не нищили архітектурних споруд, проте католицькі інквізитори спалили майже усі писемні пам’ятки. Вони думали, що там містяться богохульні, сатанинські обряди, а тому вважали за необхідне їх винищити. Однак, що не спалили іспанці, загинуло природнім шляхом. Це ж тропічні широти, в джунглях висока вологість, а тому свитки не збереглися. До наших часів дійшли лише чотири писемні пам’ятки, які зберігаються у Дрездені, Парижі, Мадриді та Мехіко, а тому і мають відповідні назви (наприклад Дрезденський кодекс). На щастя кодекси не єдині джерела про культуру цієї цивілізації. Багато інформації вчені отримують від ієрогліфічного письма на предметах побуту чи архітектурних спорудах.
Мовна проблема. Мовне питання взагалі сильно гальмувало дослідження, адже не розуміючи написаного тексту важко робити будь-які умовиводи. Складніше за все було розшифрувати мову майя, адже вона є ізольованою і немає білінгвів.
Довідка. Білінгва – це пам’ятка культури (може бути свиток, а може й камінь), на якій один і той самий текст написано на різних мовах. Це дуже спрощує дешифровку, особливо коли одна з мов відома. Так, наприклад, було з давньоєгипетською мовою ієрогліфів. Французький вчений Шампольйон розшифрував Розетський камінь на якому один і той самий текст був написаний єгипетськими ієрогліфами, скорописанням та давньогрецькою мовою.
Не впадаючи в мовні хащі, скажу лише, що вчені навчились читати тексти майя тільки 30 років тому.
Що ж взагалі відомо про майя? Сама ця цивілізація почала формуватись ще у I тис. до н.е. Щоби розуміти розмах величі: найбільше місто, той самий, Ель Мірадор мало населення у 300 тис. людей. На той час лишень Рим міг конкурувати такій кількості мешканців. Найвеличніша піраміда Ель Мірадора – Ла-Данта втричі більша за піраміду Хеопса у Єгипті. І це місто докласичної доби, яке почало занепадати у II ст. н.е.. Хоча пік розвитку цієї цивілізації припав на 200-900 рр. н.е., коли були побудовані численні архітектурні споруди (палаци, піраміди, храми, обсерваторії тощо).
Після цього періоду починається занепад (в пристойних колах його звуть «Пост-класичний період»). Населення покидає міста, розбудова інфраструктури припиняється, палаци і храми стають занедбаними. Науковці мають декілька пояснень цього. По-перше це перенаселення. Кількість мешканців стрімко зростала так, що природних умов вже не вистачало для населення. До цього додається ще й виснаженість ґрунту, який дуже часто засіювали кукурудзою. Майянці просто дуже любили кукурудзу, в них навіть був відповідний бог кукурудзи Ах-Мун. Перенаселення та брак їжі сформували всі умови для війни із сусідами. Бо легше ж віджати в сусідів територію та ̶п̶о̶р̶і̶з̶а̶т̶и̶ ̶з̶а̶в̶о̶д̶и̶ ̶н̶а̶ ̶м̶е̶т̶а̶л̶, ніж модернізувати економіку на позбутися ̶н̶а̶ф̶т̶о̶в̶о̶ї̶ кукурудзяної голки. Плюс до того вчені встановили, що протягом кількох десятиліть панувала посуха. Короче увесь комплекс сприятливих умов, щоби з’явилось повідомлення «Game over».
Кінець скороченої версії, повний текст доступний на сайті "Релігієзнавча лабораторія"
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/68999/
