0
На 30-й ювілейний Колоквіум європейських парафій (СЕР), який 27 липня — 1 серпня відбувався у Львові (до речі, вперше в Україні), зібралося духовенство і миряни із різних куточків Європи. Учасники ділилися досвідом життя своїх парафій та обговорювали нагальні питання. Серед них було десятеро молодих людей із різних країн, зокрема з Італії, Румунії Німеччини, Мальти. Молодь, яка приїхала в Україну, щоб разом зі 150 учасниками подискутувати про те, «Хто допоможе нам бути християнами у сучасній Європі?», здебільшого дуже активна в своїх містах, на парафіях, в громадській діяльності.
Програма колоквіуму передбачала спільну роботу, а також — у групах. Для молоді організували пізнавальну екскурсію Львовом та Українським Католицьким Університетом, що дало більше можливостей познайомитися з культурою та особливостями навчання українських студентів. У межах програми група також мала годинну дискусію та спільну молитву Тезе в храмі храм святого Климента Папи Римського.
— Колоквіум європейських парафій був заснований ще у 1960-х роках. Спершу в ньому брали участь священики, які вирішили зустрічатися і підтримувати розвиток церковного життя, а згодом доєдналися мирянами і парафіянами їхніх церков. Відтоді що два роки парафіяни і священики зустрічаються в різних містах Європи. Цьогоріч вперше вони зібралися в Україні — у Львові. Знаково, що це — ювілейний з’їзд, — розповіла співорганізаторка молодіжної програми Колоквіуму студентка УКУ Надія Щурко.
До роботи під час колоквіуму окрім європейських гостей залучили також українську молодь. Це допомогло обмінятися досвідом і зав’язати контакти для подальшої співпраці.
— Окрім пізнавальних екскурсій ми також дискутували. Тема нашого обговорення — Папа Франциск і його діяльність. Ми виокремили 10 найвизначніших кроків Папи Франциска і поділилися думками про них. Найактивніше обговорювали теми біженців, шлюбів і розлучень. Було дуже цікаво, адже у європейців інше сприйняття цих питань та й, зрештою, інший досвід, — додала Надія.
Серед молодіжних учасників колоквіуму було чимало активних громадських діячів Європи. Так, 21-річний Костянтин Ґебріх бере вже вдруге участь у CEP. Він – один із членів молодіжного оргкомітету Колоквіуму, а в себе, у Німеччині, очолює осередок організації Pulse of Europe в Гільдесгаймі. Хлопець розповів RISU про те, в чому саме полягає діяльність цієї організації та як вони, молоді люди, намагаються донести до суспільства важливість цінностей для розвитку і безпеки. А ще поділився враженням від України, від побаченого у храмах та на парафіях.
— Костянтине, у чому важлива діяльності організації Pulse of Europe?
— Осередок організації Pulse of Europe в моєму рідному Гільдесгаймі ми створили два роки тому. Нас у спільноті — троє, хоча прихильників маємо досить багато. Загалом ця організація діє в 130 містах Європи. Спонукою започаткувати таку організацію стало те, що Європейський Союз у засобах масової інформації часто відображають через скандали, особливо відтоді, як відбувся Брексіт, а в Америці обрали президентом Дональда Трампа. Тож ми вирішили, що треба виходити на вулиці і говорити про те, що ми любимо Європу і що б не трапилося, ми готові розгорнути наш прапор і стояти за ЄС. Адже здебільшого, організовуючи мітинги, люди виступають проти чогось, ми ж навпаки, вирішили виступати за — за те, що Європа забезпечує мир, за те, що дає усім можливість безперешкодно подорожувати між країнами, а також за те, що в ЄС кожна людина відчуває захист своїх прав, зокрема й релігійних.
— Які саме організовуєте заходи та якій тематиці присвячуєте?
— Цього року з лютого до травня ми провели понад 80 різних заходів. Були дні, коли нам вдавалося поспати лише декілька годин, бо ми мали безліч зустрічей і багато роботи. Найбільша наша демонстрація налічувала понад 400 учасників. Головні теми: Брексіт, питання працевлаштування молоді, одна з тем також стосувалася Росії, були мітинги проти популізму та правого екстремізму. Зокрема, йшлося про те, що всі 28 країн Європейського Союзу мусять єднатися і бути рушійною силою, щоб не стати м’ячиком між Америкою і Росією. Також щонеділі ми зустрічаємося в одному місці і кожен охочий може доєднатися до нашої акції та висловитися у відкритий мікрофон. Перед виборами до Європараменту ми ходили до учнів різних шкіл, а також мали зустрічі з різним політиками, міністрами та представниками церковної верхівки.
Головна мета нашої діяльності — зберегти Європейський Союз і те, що тримає Європу в мирі, релігійній безпеці. Нам важливо, щоб кожен європеєць розумів це.
— Чи заторкаєте питання релігії у своїй діяльності?
— Pulse of Europe — поза релігійна і поза політична організація. Тобто, не залежно, якої ти конфесії, віросповідання, можеш брати участь у наших заходах. Я виріс у релігійній родині, але наша молодь здебільшого не ходить до церкви і не надто віруюча. Взагалі Церква в Європі занепадає. Тому там так важливо бути активними, щоб передавати від християн розуміння справжніх цінностей. Ми завжди наголошуємо на тому, що попри різноманітні труднощі, є багато причини, щоб жити в радості. Певний час я навіть пропускав навчання в університеті, бо був задіяний в організації та проведенні церковних заходів. Для мене це надзвичайно важливо. Тому я тут, на Колоквіумі європейських парафій, щоб побачити, як в Україні провадиться парафіяльне життя, яка тут молодь, чим живе, що цінує. Мене вразило те, як багато молоді у неділю на Літургіях. Вони співають усю Літургію і це говорить про те, що вони часто відвідують храми. У нас не так. А ще, коли ми, молодь Колоквіуму, відвідували одну з львівських парафій — це парафія Вознесіння, то були здивовані, наскільки активним тут є життя церковних спільнот.
Вони мають різні гуртки при церкві, навіть будували у Карпатах велосипедну доріжку для літнього відпочинкового табору, а ще, це важко уявити, але вони при храмі мають студію звукозапису і свій молодіжний гурт. Приємно дивитися, коли священик разом з молодими учасниками гурту грає на гітарі і всі співають чудові пісні. Мене вразили такі щирі і дружні стосунки між духівниками і молоддю. А ще ця парафія возить допомогу на лінію фронту. Це неймовірно. Парафіяльне життя в Україні надзвичайно активне, священики навколо себе гуртують молодь і це неймовірно і важливо.
— Які Ваші враження від України?
— Зараз я в Україні вдруге. Пригадую, коли вперше їхав сюди, то мав багато стереотипів про країну загалом і про Львів зокрема. Думав, що це мале місто і тут нема нічого цікавого. Та, побувавши, був приємно вражений. Я досить давно задіяний у питаннях політики, тож мене цікавить ситуація з Кримом і як вплинула на суспільство Революція Гідності, тобто Майдан. Мені подобається те, що можу сам усе це відчути тут.
На завершення третього дня колоквіуму для всіх учасників провели майстер-клас із іконопису на склі. Куратор навчання, керівник проектів і програм Іконописної школи «Радруж» УКУ Уляна Креховець розповіла присутнім історію іконопису на склі, а також ознайомила з технікою виконання. Тож кожен учасник, а їх, нагадаю, було понад сотню, створював образ на склі, поширений на Гуцульщині, Покутті та Буковині.
Сюжетом ікони стала композиція Святий Юрій Змієборець, який є покровителем Львова. Тож під добірну українську музику, з добрим настроєм і допомогою консультантів, європейці мазок за мазком створювали давню українську ікону.
Читайте також:
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/76747/
