9
За словами Святослава, Преображення на Таворі означає преображення, відновлення людини, у цій події греко-католики також святкують пам'ять Йосипа Велямина Рутського. Цього року минає 380 років із дня його кончини. Глава УГКЦ сказав, що в його серце свого часу Бог поклав певне покликання – преобразити Київську Церкву Володимирового Хрещення, об’явити світові й самій тій Церкві правду про неї.
«Він, як Глава Унійної Церкви, розумів, що вся правда про Володимирове Хрещення, уся краса і велич цієї події і слава тої Церкви проявляється найперше в тому, що це є Церква святих мучеників і подвижників праведного, автентичного християнського життя. Ця велич і правда виявляється в єдності Київської Церкви з Апостольським Римським престолом. Бо ми знаємо, що в часи Володимирового Хрещення християнство ще не було поділене. Та краса первісного неподіленого християнства сяє в повноті в тій Церкві, яку цей муж захотів преобразити і відновити. І що він робить для преображення Київської Церкви? Насамперед дбає про відродження, преображення її монашества в реформі, яку ми сьогодні знаємо як 400-річчя Василіанського чину», – розповів глава УГКЦ.
Як зазначив архієрей, саме Велямину Рутському належить ідея, яку сьогодні по-різному експлуатують, – ідея єдиної помісної Церкви в Україні, ідея єдиного патріархату Київської Церкви в єдності з Римською Апостольською столицею.
«Святкуючи в цьому монастирі у свято Преображення ці історичні події, ми відчуваємо, що ці святкування, – це не є щось, що сталося в минулому. Вони сьогодні покликані дбати про оновлення, відродження і нашої держави, і нашого народу. Але це станеться лише через відновлення, преображення нашої Церкви, відновлення справжнього повноцінного духовного життя кожного віруючого нашої Церкви. І тому ми сьогодні бачимо певний виклик до відродження, преображення монашества Української Греко-Католицької Церкви», – відзначив архієрей.
Глава УГКЦ зауважив, що він із вірними освятив монастирський храм. «Він не є новий, – сказав Святослав, – бо збудований ще у ХVIII столітті. Але його краса була потоптана… Сьогодні, у свято Преображення, цей храм стає новим. Ми знаємо, що свого часу вже переобразився Василіанський чин. Бо саме звідси почалася славна реформа цього чину в кінці ХІХ століття».
Предстоятель запевнив, що проситиме Духа Святого, аби послав благодать нової реформи для Василіанського чину в Українській Греко-Католицькій Церкві. «Тої благодаті, що є нічим іншим, як оновленням справжнього автентичного духовного життя, поширенням горизонтів… Бо справді, Василіанський чин розквітав лише тоді, коли він не відокремлював себе від решти монашества і тіла Церкви, але був у її серці. Лише тоді, коли за покликом митрополита Андрея ченці поїхали до Канади, Америки, Бразилії, Аргентини, щоб оновляти людські душі, цей Чин сам пережив своє внутрішнє оновлення», – вважає проповідник.
«І я сьогодні кличу наших отців василіан, кличу їх на Донбас, до Криму, кличу їх туди, де найбільше страждає тіло нашої Церкви», – наголосив проповідник.
Особливо глава УГКЦ згадав реформатора і оновителя монашого життя УГКЦ – митрополита Андрея Шептицького, який став монахом у цьому храмі. «Є славна історія, – розповів Святослав, – як його мама, графиня Шептицька, приїхала до Добромиля і побачила, як її син замітає цей храм. Вона була здивована, бо незвично було бачити графа з мітлою в руках. Але ця переміна силою і благодаттю Духа Святого у цьому храмі зробила з нього Великого Мойсея українського народу. І ми сьогодні дякуємо за це».
