Семінар для батьків і презентація педагогічного посібника були організовані асоціацією «Альраід» спільно з Інститутом знань і інтеграції (Тбілісі, Грузія). У програмі заходу — лекція, дискусія з обговоренням порушених питань, аналіз конкретних життєвих ситуацій крізь призму коранічних історій. Омар Хішам аль-Таліб заохочував присутніх до активної участі в діалозі, приділяючи увагу кожному.
— Сім’я здатна і повинна виховувати доброчесних та успішних громадян. Це завдання найкраще здійсненне, якщо у людини є щасливий дім і підтримка близьких. Батьки — перші і найліпші вчителі своїх дітей. Батьки повинні діяти як приклад, як пастух, як пастир, педагог, тренер, хранитель дисципліни, ментор і репетитор, — сказав Омар Хішам аль-Таліб, говорячи про роль сім’ї, школи і суспільства у вихованні особистості, здатної до творення.
При цьому Омар аль-Таліб висловив впевненість — яким би не був вплив суспільства та оточення на дитину, на першому місці стоїть вплив сім’ї — і відповідальність, насамперед, лежить саме на батьках, які зобов’язані прищепити дитині правильні морально-етичні установки.
Лектором наводилося багато прикладів, згаданих в Корані, зокрема в 31-й сурі «Лукман» та інших; обговорювалися ті чи інші ситуації, що виникають під час виховання дітей в мусульманських сім’ях, що живуть у немусульманському середовищі; пояснювалося, як знайти «золоту середину» між прагненням мусульман зберегти свою віру і релігію та інтеграцією в мультикультурне, поліетнічне суспільство.
— Хороше виховання — це зерно, з якого може вирости член мирного, вільного суспільства, заснованого на терпимості і принципі дорадчості — шура (shũrã). Виховання дітей — заняття, що вимагає від батьків бути задіяним у цьому процесі 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік. Це постійне зусилля, що не має вихідних і не терпить «делегування повноважень», на яке деколи йдуть батьки під гнітом обставин. Мати і батько повинні бути «єдиною командою», ведені раціональністю і знанням, доповненими емоціями і почуттями. Знання психології, соціології, володіння навичками медичної допомоги, спілкування і віра — необхідні вимоги до батьків. Ніколи не забувайте, що кожна дитина вимагає: «Будь ласка, примусь мене відчувати себе важливим!».
Лектор акцентував увагу присутніх і на тому, що правильні слова батьків мають бути підкріплені й їх правильними вчинками.
— Діти порівнюють слова батьків та їх справи і розрізняють правду та обман. Тому неприйнятною є позиція батька або матері: «Роби так, як я сказав/сказала, а не так, як я роблю». Батьки повинні практикувати те, що проповідують, і якщо припускаються помилки, то найменше, що вони можуть зробити — чесно зізнатися дітям в своїх недоліках. Дітям потрібні приклади для наслідування. Якщо батьки не надають їм хороших зразків, діти можуть вибрати неправильні. Робіть краще те, на що ви здатні. Вірте в Бога! Зрештою, матиме значення не те, які машини, будинки або банківські рахунки ви мали, а те, якими батьками ви були, — сказав Омар Хішам аль-Таліб.
Після завершення дводенного семінару кожна сім’я, що брала в ньому участь, отримала в подарунок книгу «Стосунки між батьками і дітьми».
Омар Хішам аль-Таліб народився 1967 року в Кіркуку (Ірак), в однорічному віці був перевезений батьками до США. Закінчив Університет Джоржа Мейсона, отримавши в 1989 році ступені бакалавра економіки і бакалавра соціології, потім отримав ступінь магістра (1993) і доктора соціології (2004) в Університеті Чикаго. Учасник програми Національного наукового фонду з підготовки аспірантів (1989–1992), працював ад’юнкт-професором соціології Коледжу Деллей (Чикаго, 1998), Університету Індіана Норсвест (Гейрі, Індіана, 1999). У 2000–2003 роках був доцентом соціології та кримінології Ашлендського університету (штат Огайо), в 2005–2006 роках служив старшим фахівцем з інженерії Міжнародної корпорації з упровадження наукових досягнень (Олександрія, штат Вірджинія). У 2009–2011 роках — доцент соціології в Міжнародному ісламському університеті в Малайзії. Автор статей на теми сімейних взаємин, освіти, благодійності, соціальної роботи, учасник низки наукових конференцій.