Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

01.12.2019 20:43 0

Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

Богдана Костюк

"Радіо Свобода", 1 грудня 2019

Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Руси (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО

Вродливий літній бородань, чоловік середнього віку з уважним поглядом та молодий чоловік із тонкими рисами обличчя й довгим каштановим волоссям – ці образи з композиції «Хрещення Ісуса Христа» українського художника Івана Селезньова (1856–1936) привернули увагу українських науковців. А завідувач науково-дослідного сектору Національного заповідника «Софія Київська» Ірина Марголіна після тривалих досліджень дійшла висновку: ці образи мають історичні прототипи, тісно пов’язані з науковим та мистецьким життям України у другій половині XIX сторіччя. Хто ж зображений на біблійній композиції маляра Івана Селезньова, Марголіна розповіла Радіо Свобода.

– Упродовж тривалого часу, досліджуючи Кирилівську церкву, я вивчала творчість українського художника Івана Селезньова, який виконав у храмі кілька композицій. Я вивчала його біографію, творчість, його портрети і фотографії.

А коли у Софійському соборі у 2009 році з-під записів радянського періоду відкрили композицію Селезньова «Хрещення Ісуса Христа», я помітила, що один з героїв композиції (один із свідків хрещення) дуже схожий на фотографії та портрети самого маляра.

Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

– Тобто, автор композиції зобразив себе?

– Так, це було цілком логічно припустити. Також виглядало логічним, що і двоє інших образів – свідків хрещення Ісуса – можуть мати прототипи. Я уважно дослідила композицію: один з її героїв, старець, напрочуд схожий на протоієрея Софійського собору та одного з перших дослідників храму Петра Лебединцева.

Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

А чоловік середнього віку ніби «скопійований» з портрету відомого українського митця, організатора першої рисувальної школи в Києві Миколи Мурашка!

Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

– Як ви думаєте, чому саме священника Лебединцева та колегу Мурашка Селезньов вирішив увіковічнити в композиції у Софійському соборі?

– Селезньов працював у храмі, коли Лебединцев обіймав там посаду протоієрея, при роботі над ескізами до розписів Селезньов не міг не рахуватися з думками та пропозиціями Лебединцева. Мурашко був першим вчителем самого Селезньова, він заснував першу малювальну школу в Києві та фактично стояв у витоків художнього виховання плеяди відомих українських митців, серед яких – Іван Їжакевич, Микола Пимоненко, Казимир Малевич. А себе, думаю, Селезньов зобразив згідно мистецькій «моді» тієї доби модерну…

Отже, коли ви заходите до Софійського собору, на південній стіні центральної нави (поздовжня або поперечна частина простору храму – ред.) вас віртуально зустрічають представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя – Лебединцев, Мурашко, Селезньов.

Історик: «Коли заходите до Софійського собору, вас «зустрічають» представники київської інтелектуальної еліти XIX сторіччя»

– Ви казали про «записи радянської доби», що це означає?

– За СРСР сформувалась певна реставраційна концепція щодо храмових розписів: у сакральних пам’ятках максимально відкривали давні фрески, а у місцях, де вони не збереглись, залишали розписи XVII–XIX століть. А щоб пастельний, погано збережений живопис давніх майстрів не контрастував з яскравим стінописом пізніших часів, то пізніший живопис «приглушували» шаром нейтральної фарби, реставратори навіть термін вигадали – «затюкувати».

Нині, коли радянські концепції залишились у минулому, ми, науковці, розуміємо: не контраст барв обумовив «затюкування», а бажання знівелювати й приховати релігійний зміст, історію та сутність українського монументального християнського мистецтва, його національний характер. Адже українські живописці XIX століття, той же Іван Селезньов прагнули якнайкраще відтворити біблійні сюжети на стінах стародавніх українських храмів.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/78010/

Следующая новость
Предыдущая новость

Тонометры позаботятся о вашем здоровье "Amnesty International" видит "агрессивное наступление" конфессий на парламент Украины Помощь в создании сайта под ключ от фрилансеров Ракетка для бадминтона Телеканал ICTV снял фильм о главе УПЦ КП

Публикации