3Речник УПЦ (МП) прот. Микола Данилевич в контексті переходів громад в ПЦУ закликав згадати, що священики, за якими йде паства – суть справжні пастирі Божі. Отець Миколай пояснює: «У Євангелії написано: “…а вівці за ним йдуть, бо знають голос його, а за чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу” (Ів. 10:4-5 )». Що ж, завжди дуже добре, коли волевиявлення людей відбувається вільно (в якому б напрямку не було прийнято рішення!). І саме в світлі цих євангельських слів Вселенський патріарх Варфоломій проголосив формулу прийняття справжніх пастирів Божих «в юрисдикцію Нашого Святішого Апостольського і Патріаршого Вселенського Престолу разом з Вашим непорочним кліром і благочестивим народом». Отець Миколай піднімає дуже важливий аспект переходів кліриків і пастви, а саме, реакції тієї юрисдикції звідки вони йдуть. Будь-які погрози, заборони і слова ненависті на адресу таких божих пастирів є не просто проявом марної злоби і втіленням слів Христа про те, що «зла людина із скарбу серця свого виносить лихе, бо чим серце наповнене, те говорять уста її!» (Лк.6:45). Таке переслідування та заборони є відверто блюзнірськими в світлі Христових слів, які навів о. Микола. Хто знає, можливо таким чином о. Микола дипломатично нагадує своєму священноначаллю Євангеліє та закликає йому слідувати, або ж хоча б проявити елементарну розсудливість. Хоч би як, але наразі священноначалля ПЦУ виявляється більш християнами в світлі наведених о. Миколою слів Христа, хоча б тому що не переслідує жодного з кліриків за «неправильні» рішення.
До речі, священноначалля УПЦ (МП) багато разів говорило, що не займає жодну з сторін, не виносить суджень з тих чи інших питань, але молиться, смиренно покладаючись на волю Божу. Більш того, закликає до цього і свою паству. Цікаво, чи вистачить мудрості й послідовності у священноначалія УПЦ (МП) зараз чинити так само, згідно власних слів. Зрештою, завжди корисно пам'ятати мудру пораду, озвучену в Писанні: «І нині кажу вам: відступіться від цих людей, лишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, - вона розлетиться; якщо ж від Бога, то ви не можете зруйнувати її, - щоб часом не стати вам богоборцями». (Дії 5:38). Особливо корисно пам'ятати цю мудру пораду зараз, в контексті дарування автокефалії Церкві України, щоби не стати не просто кощунниками, але і противниками Бога. Щиро бажаю цій пам'яті нашим ієрархам і пастирям. Хто знає, можливо священноначалля УПЦ (МП) і РПЦ почує заклик о. Миколи Данилевича і ми скоро почуємо, як риторика ненависті й образ змінюється, наприклад, закликом: «нехай буде воля Божа! Якщо завгодно — нехай буде автокефалія, і ми цю волю Божу приймемо, нічого всупереч не кажучи».
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/74304/
