Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

05.12.2019 15:29 0

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Ольга Хворостовська

Світлини НБ ЛНУ

Для того, щоб зібрати кошти на оцифрування фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка, у свято апостола Андрія Первозваного, 13 грудня, в приміщенні головного корпусу книгозбірні, що на вул. Драгоманова, 5, відбудеться доброчинний вечір – масштабне стилізоване дійство з відтворенням давніх українських звичаїв цього свята.

Ця книгозбірня є найстаршою в Україні і навіть була заснована скоріше, аніж сам університет. Торік відзначали 410 років її заснування, а значну частину її фондів складає релігійна література.

«Історія бібліотеки завжди була тісно пов’язана з церковною історію. Вона виникла як книгозбірня при єзуїтській школі і це зумовило формування великого фонду теологічної літератури чи літератури церковного походження, — розповідає директор бібліотеки Василь Кметь. — Сюди в рамках організації навчального процесу потрапляли як львівські видання, так і видання з теренів Речі Посполитої XVI-XVIII ст, а також із-за кордону. Практично усі видавничі осередки у нас дуже добре представлені. А це і корпусні видання творів святих отців, теологічні та полемічні трактати».

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Зі слів директора, пізніше сюди разом з дарами чи завдяки окремим закупівлям потрапили чимало інших книг. Тож нині у фондах бібліотеки зберігаються й колекції протестантських видань, як от прижиттєві видання Лютера, Меланхтона.

«І звичайно, говоримо про український контекст і маємо що представити дослідникам. Зокрема, в 1860-х роках Антоній Петрушевич, священник, крилошанин, відомий краєзнавець, археолог, який був секретарем Митрополита Михайла Левицького, передав бібліотеці університету свою колекцію кириличних рукописів. Треба зазначити, що тих кілька десятків рукописів збереглися донині. Це чудові зразки української рукописної книги XIV-XVI століття. Це книги переважно літургійного вжитку, псалтирі, житійна література, зокрема, фрагменти міней», — каже Василь Кметь.

Уся ця колекція підлягає оцифруванню і невдовзі її зможуть побачити усі зацікавлені.

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

«Також у фондах бібліотеки зберігаються зразки інкунабул, палеотипів і стародруків, які мають чудові мінатюри, ілюмінації. Наприклад, перше видання Апостола Івана Федоровича. Є також відомий Львівський требник 1668 року, для якого Іван Глинський зробив одну гравюру з пейзажем міста Львова. Там чин поховання проілюстрований гравюрою, що зображає поховальну процесію до церкви Миколая на тлі чудового урбаністичного пейзажу. Впізнається латинський катедральний собор, ратуша, Успенська вежа. Є у нас і чудова колекція графіки, зокрема естампи XVII ст., зображення святої Варвари, святої Параскеви-П’ятниці. Нещодавно було опрацьовано фонди і виявлено ще кілька цікавих сюжетів, зокрема, графіку художників ХІХ-ХХ століть з зображеннями львівських сакральних споруд».

Також в перспективі підлягатимуть оцифруванню й приватні колекції, наприклад, збірка Володимира Вуйцика, відомого львівського історика мистецтв, у його колекції є підбірка графічних робіт із зображеннями львівських храмів.

Особливої уваги заслуговують також нотні рукописи: Антифонарії другої половини XV ст., Градуал початку XV ст., Псалтир першої половини XVI ст., які є зразками латинської церковної культури, вишуканої ілюмінації. Окрім того, окрасою колекції є й давні українські Ірмологіони, що відображають православні літургійні традиції. Якщо йдеться про сакральну культуру інших народів, наприклад, представників Вірменської Апостольської Церкви чи ісламу, то такі пам’ятки зібрано в колекції східних рукописів – 11 пам’яток вірменських (XVI–XIX ст.) та 25 ібадитських рукописів (XVII–XX ст.).

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

У багатих фондах бібліотеки, з яких близько 200000 одиниць визнані національним надбанням, дійшли до нашого часу й деякі книги з монастирських збірок, які наприкінці XVIII століття потрапили до книгозбірні.

«Коли австрійці провели свою секуляризаційну реформу, то документи більшості монастирів, церков, які були закриті в Галичині, потрапили сюди. На той час бібліотека була єдиним сховищем документів. Архів, який нині знаємо як Центральний державний історичний архів у Львові, був заснований 1783 року і був призначений передусім для державних актів, туди звозили документи гродських і земських канцелярій, а от документи іншого типу потрапили сюди, в тому числі й з монастирів. На жаль, жахлива пожежа 1848 під час весни народів знищила близько половини тодішніх фондів. Зі Скита Манявського тут були документи і книги, з Унева, з інших монастирів і церков. Однак нині ідентифікувати, що й звідки потрапило сюди, іноді неможливо, бо немає інвентарів, очевидно, що вони згоріли у тій пожежі, а більшість книг, які у нас зберігаються, не мають провінієнцій (походження документів, засвідчене рукописними записами, екслібрисами, печатками тощо). Тобто ми можемо припускати, що зараз в нас є книги, які походять з того чи того монастиря, але походження лише деяких з них можемо ідентифікувати. Всі видання, які мають якісь позначки, провінієнції, трактуємо як унікальні, і вони підлягають оцифруванню. Якщо ж типове видання не має їх, а до того ж вже є десь оцифроване, то ми його просто описуємо, фіксуємо, бо немає потреби затрачати на це ресурси», — пояснює директор.

Щоб здійснити усе це знадобляться роки і значні кошти. Адже для цього потрібні технічні засоби, дещо бібліотеці вже вдалося придбати, зокрема потужний сканер. Однак зісканувати – це лише перший етап, адже потрібно опрацювати наскановане і удоступнити для користувача, щоб кожен охочий, пройшовши реєстрацію, зміг у будь-якій точці доступу до інтернету погортати давні документи, досліджуючи їх чи просто споглядаючи красу і пізнаючи свою історію.

«Потрібно подбати про потужне серверне обладнання, яке б удоступнило оцифровані фонди для користувача, а також дало б змогу робити резервне страхове копіювання. Тож кошти потрібні чималі, тому й звертаємося до суспільства із закликом відроджувати давні традиції меценатства, й підтримати наш проєкт цифрової бібліотеки. Це проєкт на роки, тож і після Андрія радо приймемо усіх зацікавлених. Творіть добро і пам’ятайте, що меценати живуть вічно у безсмертній справі, в яку вони вкладають душу!» — закликає директор бібліотеки.

Докладніше дізнатися про проєкт і як до нього долучитися можна на Facebook-сторінці Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка.

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Доброчинний вечір на Андрія: у Львові збиратимуть кошти на оцифрування найстаршої книгозбірні

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/kaleidoscope/78064/

Следующая новость
Предыдущая новость

Апостиль: подготовка документов для действия за рубежом Каталог экипировки для занятий спортом Очередные попытки правительства Швейцарии взяться за игорный онлайн бизнес Le Figaro: Папа Франциск може відвідати Росію, яку оминав через війну в Україні Доверяйте вопрос разработки сайтов профессионалам

Публикации