6Офіційний сайт ВСЦ ЄХБ, 22 січня 2019
Із наближенням президентських, а за ними й парламентських виборів, усе більше християни ставлять собі запитання: “За кого ж віддати свій голос?”, “Хто гідний бути обраним на високі державні посади?” Погоджуюся, в часи передвиборчих перегонів не так просто розібратися і правильно зорієнтуватися у десятках програм тих, хто “йде у владу”. Запропоновані стратегії кандидатів краща одна від іншої. Дебати, реклама, ефіри – все спрямоване на те, щоб завоювати симпатії виборців. Передвиборчі перегони та критика спричиняють протистояння, і навіть суспільну тривогу.
Згідно з Конституцією України кожному з нас надане право брати участь у виборах. Така участь є добровільною справою кожного. «Громадяни мають право… вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (Стаття 38).
Як християни, ми покликані дбати про нашу земну країну, в якій Бог визначив нам жити і служити.
“Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання правди” (1 Тим. 2:1-4).
Християни – свідомі громадяни країни, тому передусім вони моляться, щоб правильно і відповідально перед Богом зробити вибір щодо кандидатів у владні крісла.
Біблія каже: “Немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога” (Рим. 13:1). Це означає, що Бог контролює процеси зміни влади. “Він змінює часи та пори року, скидає царів та настановляє царів” (Дан. 2:21). Всяка влада від Бога, але слід пам’ятати: не всяка влада Божа. Саме тому, обираючи, необхідно виявляти не тільки громадянську, а й передусім християнську свідомість та відповідальність.
Яким же критеріям, з християнської точки зору, мають відповідати кандидати на державні посади? Наші цінності визначать наш вибір.
Але про що насамперед слід пам’ятати християнам, обираючи владу?
У Конституції України зазначено: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань» (Стаття 34).
«Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність» (Стаття 35).
Історично євангельські християни-баптисти завжди відстоювали принцип свободи і рівності людини у суспільстві. Право жити вільно дане кожному Богом. Люди, що при владі, покликані забезпечити це право. Будь-яке насилля, диктат, тоталітаризм є злочином і не відповідає Божому задуму щодо гідного життя людини у соціумі. Свобода коштує досить дорого і її варто цінувати. Під час виборів особливо варто про це пам’ятати новому поколінню християн, які не зазнали переслідувань за часів Радянського Союзу.
Церква Христа пам’ятає різні періоди свого існування. Часи жорстоких переслідувань і часи свободи. Бог допускає до влади і кривавих диктаторів, і людей, які прихильно ставляться до віруючих, і щиро віруючих християн. Проте, обираючи владу, слід пам’ятати, що наші інтереси перш за все в тому, що ми використовуємо свободу як можливість для проповіді Євангелія і поширення Царства Божого: “…нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє” (Мт. 6:9-10).
В умовах свободи Церква Христа отримує значні можливості служити усім людям. Свобода в Україні сприяє безперешкодному служінню Церкви упродовж останніх років. Наша країна здобула свободу і незалежність, у тому числі і релігійну. Рівність усіх релігій, можливість вільно сповідувати віру, звершувати служіння, позитивно впливаючи на суспільні процеси, – це є незаперечним надбанням країни і благословенням для християн в Україні. Тому, обираючи владу, ми обираємо тих, хто цінує свободу і готовий її забезпечувати й надалі.
Успішний розвиток країни бере свої витоки із духовних джерел. Соціальний, культурний, економічний, політичний прогрес країни залежить від панівних духовно-моральних цінностей.
Сьогодні Україна декларує свою духовну значимість, вказуючи на багатовікову християнську спадщину. Ми, як християни, зацікавлені в тому, аби духовні основи держави базувалися на правильних моральних засадах.
Духовна необізнаність, безпринципність або відверте відступництво від Божих законів кандидатів на високі посади є сигналом для християн утриматися від їх підтримки.
Біблія каже: “Благословенням праведників підноситься місто, а устами безбожних руйнується» (Пр. 11:11). Для нас, християн, важливо, щоб у таких важливих сферах суспільного життя, як сім’я, виховання дітей, освіта, трудова етика тощо державні мужі демонстрували здорові, високі моральні стандарти, що відповідають Божим законам і не суперечать законам людського буття. Натомість різного роду збочення, які суперечать Слову Божому, вважаємо небезпечними, антибіблійними, а людей, які їх пропагують чи підтримують, не гідними влади.
Відомо, що у минулому більшість провідних країн світу досягли економічного процвітання та добробуту в першу чергу завдяки людям, які розбудовували країни згідно із Божими законами.
Такий критерій у виборі допоможе нам розрізнити дешевий популізм від серйозних духовних переконань тих, хто бореться за право обіймати державні посади в Україні.
Варто дізнатися, яке ж бачення кандидати мають у питаннях віри, моралі, Церкви, духовної розбудови країни. На жаль, ці питання часто взагалі не висвітлюють або ж свідомо про них не говорять.
“Безумний говорить у серці своїм: нема Бога!” (Пс. 14:1).
Сімдесят років безбожжя й атеїзму довели Радянський Союз до розпаду. Омріяний “рай” без Бога не вдалося збудувати. Наслідки такого курсу політиків, які відводили український народ від Бога, країна пожинає ще й досі.
Християнин, який допомагає безбожнику-атеїсту “прийти до влади”, – чинить гріх. Ми не можемо віддавати голос за тих, хто дотримується безбожної ідеології (комуністичної, неомарксистської, сатанізму тощо). Ми розуміємо, що такі люди будуть руйнувати країну, навіть якщо вони здібні професіонали.
І навіть якщо у своїх програмах вони “заграють” з християнами і гарантують “покращити життя вже сьогодні”, – ми розуміємо, що це не більше, як передвиборча тактика. Ми не можемо проміняти біблійні переконання на дешеві матеріальні обіцянки.
Справедливість, чесність, порядність, щирість, уважність, безкорисливість – необхідні риси характеру людей, які покликані приймати важливі рішення на рівні держави. Адже Бог завжди благословляє порядних людей у владі. «Вибери з-між усього народу людей здатних, богобоязних, людей надійних, некористолюбних, та й постав їх над ними (Вихід 18:21).
Слід зважати на те, наскільки кандидат готовий зважати на рани суспільства: алкоголізм, наркоманію, ігроманію, поширення аморальності тощо, усе те, що руйнує моральні устої суспільства.
Згідно з Біблією влада має відзначатися мудрим керівництвом, зупиняти злочинців, забезпечувати справедливе правосуддя (Рим. 13:2-4). Влада чесно бере відповідальність за важливі процеси розвитку країни, системно впроваджує необхідні зміни і дбає про людей.
“Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його» (Пр. 29:4).
У минулому Бог попереджав Ізраїль про умови вибору “президента” (Повт. 17:14-20). Ми живемо у світській державі, і в наших умовах здається це неможливим, але, як християни, ми молимося і хочемо бачити людей, які максимально відповідають таким Божим критеріям.
Сьогодні у суспільстві великий попит на “нові обличчя” в політиці. І багато “нових” готові прийти до влади. Однак слід пам’ятати, що не кожна людина, яка претендує на відповідальні державні посади, має необхідний досвід і здібності у сфері управління. Не кожен може бути керівником на рівні держави.
Популізм і амбіції кандидатів не варті того, щоб християнин втратив пильність і розуміння реальної ситуації. Нам необхідно зберігати духовну тверезість і виваженість. Ми самостійно перед Богом робимо свій вибір, як християни, не продаємо свого голосу і не помножуємо корупції та хабарництва, бо «…хабар губить серце» (Екл. 7:7).
Сьогодні ми, як християни, посилюємо молитви і знову беремо духовну відповідальність за долю і розвиток нашої країни. Бог усе контролює і наперед знає, хто керуватиме нашою державою. Однак наша участь у цьому теж неабияка, адже, аби зробити правильний вибір, потрібно відповідально ставитися до цього питання і можновладців вибирати за критеріями, що відповідають Божому Слову та нашим християнським переконанням.
Тому церкви у 2019 році щоп’ятниці мають піст і молитву за нашу державу. А 29 березня проходитиме Всеукраїнський піст і молитва за вибори, аби Україна мала духовне пробудження та економічне процвітання.
“Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Волі і світу промінням Ти її осіни”
Голова ВСЦ ЄХБ Валерій Антонюк
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/protestants_doc/74435/
