3
"Радіо Свобода", 25 лютого 2019
Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису часів України-Русі (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи
Вірні Української греко-католицької церкви мають намір масово взяти участь у Всеукраїнській прощі до храму Святої Софії у Києві 7 квітня. Про це люди пишуть на своїх сторінках у Фейсбук, про це говорили Радіо Свобода у Львові представники різних організацій. Більшість греко-католиків проживає на теренах Західної України. Чому так важливо для цієї конфесії провести літургію у національній святині? Чи не спричинить це міжконфесійний конфлікт?
Про те, що у церкві Святої Софії відбудеться літургія УГКЦ оголосив 17 лютого глава церкви Святослав Шевчук під час богослужіння. Про цю новину повідомив Департамент інформації УГКЦ, що 7 квітня, з дозволу міністра культури, служба відбудеться у Софії Київській.
22 лютого почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що літургія УГКЦ «може викликати протистояння між православними і греко-католиками», і висловився проти того, щоб греко-католики відправляли богослужіння в національній святині.
23 лютого на сайті Міністерства культури з’явилось повідомлення, що УГКЦ не зверталась щодо письмового дозволу до міністерства щодо проведення літургії. Але дуже швидко це повідомлення із сайту зняли.
На сьогодні відомо, що предстоятелі УГКЦ Святослав Шевчук і Епіфаній обговорять це питання. З таким проханням митрополит Епіфаній звернувся до предстоятеля греко-католиків ще 19 лютого, про що є повідомлення на офіційному сайті ПЦУ. Зараз глава УГКЦ перебуває у Римі. Допоки зустріч лідерів обох церков не відбулась, представники УГКЦ і ПЦУ, а також Міністерства культури уникають коментарів.
Чимало експертів, з якими спілкувалось Радіо Свобода, вважають, що негативне висловлювання митрополита Філарета шкодить міжконфесійному діалогу і створює проблему, якої немає.
За інформацією Департаменту інформації УГКЦ, предстоятель УГКЦ у своєму посланні «Наша Свята Софія» наголосив, що «Київська Церква, перебуваючи в повному сопричасті зі стародавніми Церквами Рима та Царгорода, стала для греко-католиків вірним шляхом до вселенського братства християнських народів. Сьогодні греко-католики разом із православними братами, співспадкоємцями Київської Церкви, покликані заново відкрити цей спільний скарб, досліджувати та розвивати його як дорогоцінний фундамент духовного єднання».
Історик, професор Українського католицького університету Ігор Скочиляс у коментарі Радіо Свобода назвав причини, чому греко-католики мають право провести богослужіння у Софії Київській.
"Софія Київська є святинею, як для православних, так і греко-католиків"
Ігор Скочиляс
«Це належність до спільної київської традиції – до купелі хрещення Русі, київського християнства. І греко-католицька церква, і православна своїми джерелами тотожності мають витоки саме в подіях 988 року. Софія Київська є святинею, як для православних, так і греко-католиків.
Друге, це історичні питання. Храм використовувався як православний собор упродовж історії, але ми маємо також прецеденти в історії, коли принаймі два періоди Свята Софія була також кафедральним храмом для унійної чи для греко-католицької церкви. Це після проголошення Флорентійському унії в 1439 році, коли митрополит Ісидор, повертаючись із Італії, відвідав Львів, Галич, Київ і у грудні 1440 року прибув до Софії Київської, де його урочисто вітав місцевий київський князь Олександр (Олелько) Володимирович з роду Ґедиміновичів. І митрополит Ісидор 5 лютого 1441 року урочисто проголосив Акт Флорентійської унії у Святій Софії.
"Протягом 37 років, з 1596 року по 1633-й, храм Святої Софії канонічно належав до унійної церкви" Ігор Скочиляс
Наступне, це Берестейська унія, протягом 37 років, з 1596 року по 1633-й, храм Святої Софії канонічно належав до унійної церкви. Його митрополити Київські були у єдності з Римом. Хоча б із цих двох перспектив УГКЦ має право на літургію у соборі Святої Софії», – каже професор Ігор Скочиляс.
Він вважає, що храм Святої Софії – українська святиня, внесена у реєстр ЮНЕСКО, мав би єднати людей молитовно, літургійно, а не роз’єднувати. З точки зору збереження храму давньокиївського періоду, відправи можуть бути в особливі дні і в моменти історії чи сьогодення.
"Держава мала б дозволити греко-католикам духовну акцію" Ігор Скочиляс
«Думаю, що держава мала б дозволити греко-католикам духовну акцію – Всеукраїнську прощу до Святої Софії, а православні могли б солідаризуватись, як греко-католики солідаризувались, коли відбувалась процедура визнання і проголошення автокефалії ПЦУ», – зауважив Ігор Скочиляс.
Під час опитування на вулицях Львова вірні УГКЦ говорили про те, що підтримують Всеукраїнську прощу до Софії Київської і, якщо буде у них можливість, то поїдуть на молитву у столицю. Готові доєднатись до паломництва і молоді люди з організації «Українська молодь Христові».
"Запланували організуватись і зібратись із різних міст" Христина Кутнів
«Ми дуже втішились, коли почули інформацію і коли блаженнійший Святослав оголосив про прощу. Запланували організуватись і зібратись із різних міст, щоб здійснити спільне паломництво до Софії Київської. Для нас цей собор також є важливим історично. Думаю, що буде багато молоді, з огляду на ті останні події, які додали заохочення», – говорить Христина Кутнів, керівник організації «Українська молодь Христові».
Нині у багатьох людей виникає запитання: «Чи на часі сьогодні проводити літургію у Святій Софії греко-католикам, коли триває процес об’єднання православ’я?»
Керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу УГКЦ, ієромонах Юстин Бойко наголошує, що проведення Всеукраїнської прощі і богослужіння у Святій Софії – на часі і це добрий крок до міжконфесійного діалогу.
"Цей храм має стати майданчиком об’єднання колись роз’єднаних синів і дочок однієї і тієї церкви" Юстин Бойко
«Об’єднання православ’я в Україні ознаменувало, радше обнадіяло, що відкрились двері щодо початку процесу об’єднання церков київської традиції, так як на цьому часто наголошував блаженний Любомир Гузар. Якщо до недавнього часу собор Святої Софії, за домовленістю всіх церков київської традиції, мав нейтральний статус і там молились всі разом у День Незалежності, то інтронізація митрополита Київського Епіфанія саме в храмі Святої Софії показала, що нарешті собор починає фігурувати не тільки, як церква-заповідник, але як жива церква, де возноситься молитва до Бога. Цей храм має стати майданчиком об’єднання колись роз’єднаних синів і дочок однієї і тієї церкви, її місія, щоб всі церкви київської традиції могли звершувати моління, але собор надалі має залишатись у статусі державної пам’ятки, тому що це символ також української державності», – говорить отець УГКЦ Юстин Бойко.
Патріарх Йосип Сліпий, який очолював УГКЦ з 1944 до 1984 року, у своєму заповіті в 1970 році згадує Софію Київську, заповідаючи, коли буде незалежна Україна і вільний український народ, перевезти його останки у Львів і поховати у крипті Святоюрського собору, поруч із митрополитом Андреєм Шептицьким. І цю волю патріарха Йосипа Сліпого було виконано у 1992 році. А наступними словами у заповіті є: «Якщо такою буде воля Божа і бажання Українського Божого люду, складіть мою домовину в підземеллях оновленого Собору Святої Софії. У підземеллях Київської тюрми мене довгими роками мучили, коли я був живим, в підземельній гробниці оновленого Собору Святої Софії Київської спокійно спочив би я, коли буду плоттю померлий!».
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74872/
