“Східна мудрість каже, що коли хтось врятував одну людину, то врятував увесь світ; а коли людство втрачає одну людину, то втрачає цілий Усесвіт, — такими словами почав свою проповідь Святослав і додав: — Подібне відчуття сьогодні є в нас, що прийшли провести в останню путь найстаршого єпископа УГКЦ, ревного місіонера, великого патріота України та учителя української молоді — владику Андрія”.
Предстоятель наголосив, що владика Андрій є “відкритим посланням Бога для нашої УГКЦ”, а також розповів про його основні та важливі моменти життя. Зокрема, пригадав, що колись покійний єпископ показував своє листування з Андреєм Шептицьким, яке зберіг з глибокого дитинства.
“На тій величезній території розсіяні десятки тисяч українців — вони, як ті вівці, які не мають пастиря. І ось той пастир збирає разом тих овець. навіть більше, створює нову семінарію і дбає насамперед про українську молодь на аргентинській землі. А відтак стає учасником ІІ Ватиканського Собору. Цікаво, що коли вперше зібралися єпископи і отці нашої Церкви, то зрозуміли, що між ними немає їхнього Глави. І владика Андрій разом з іншими владиками тоді заявив перед папою про переслідувану і мовчазну Українську Церкву”, — наголосив Святослав.
Крім того, глава УГКЦ зазначив, що владика Андрій відіграв важливу роль у тому, що Аргентина однією з перших визнала Незалежність України. Завдяки його особистій зустрічі з тодішнім президентом Аргентини цей факт став можливий. “Коли він уперше отримав можливість приїхати до України, то неначе отримав друге дихання, бо зрозумів, що Церква воскресає і він повинен їй послужити”, — сказав проповідник.
Святослав акцентував свою увагу на тому, що часом владика Андрій Сапеляк мав пророчий дар. “Після завершення свого служіння в Аргентині та виході на канонічну емеритуру в 1997 році владика захотів повернутися до України. Проте він казав, що майбутнє України “кується” на Сході, а тим майбутнім є українська молодь на Сході... Тож він вирушає до міста Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де починає проповідувати Боже Слово і працювати з молоддю, на яку українська влада і держава махнула рукою”, - промовив глава УГКЦ.
Предстоятель підсумував, що сумлінна праця дала свої плоди і пошану, оскільки в місті Верхньодніпровськ одну з вулиць назвали на честь владики Андрія Сапеляка. Окрім того, покійний дбав про українських селезіан, адже він був одним із перших з Української Церкви, що вступили до цього згромадження.