6
«Кожен із вас має поставити собі запитання: як він хоче себе реалізувати як священик? Служіння священика важливе всюди, де його Церква потребує. А Церква сьогодні потребує в різних місцях – і поза межами України, і в Україні, – зазначив владика Йосафат, звертаючись до семінаристів. – Коли я їздив до Німеччини, то там католики кажуть, що вони "в діаспорі", бо вони в меншості: більшість протестантів, а католиків лише 10–15 % від загального населення, решта – представники інших конфесій та релігій або атеїсти. Луцький Екзархат в Україні – це теж своєрідна діаспора, адже греко-католики в меншості, а переважно – православні. Одначе це рідні наші терени. Луцька єпархія у XIX столітті налічувала 1200 парафій! Володимирська єпархія, яка теж входить у ці межі, мала 600 парафій. Так було до 1839 року, коли УГКЦ на Волині була репресована і ліквідована».
«Водночас, – відзначив єпископ, – багато людей продовжували триматися своєї Церкви, і не приймали хрещення та не вінчалися у православних церквах, їм нав’язаних. І коли відродилася місія часів Миколая Чарнецького між Першою і Другою світовими війнами, то почало знову приходити багато людей. Деякі парафії налічували по 1000 вірних у міжвоєнний період. Тому відродження УГКЦ на Волині – це черговий етап, щоби знову відродити наше життя, і воно поволі рухається».
Єпископ розповів семінаристам про ситуацію і сьогоднішні виклики в Луцькому екзархаті.
«Кожен має знайти свою місію і пізнати, до чого його кличе Бог. І може багато кого з вас Господь кличе саме на Волинь. Волинь чекає своїх відважних місіонерів», – звернувся до учасників спецкурсу владика.
