6
"Релігійна лабораторія", 20 листопада 2017
Троль-з-віки знущається з наївних і беззахисних православних
У релігійному сегменті мережі стільки цікавого – інтернет-церкви, онлайн богослужіння, молитви і сповіді онлайн, прийняття таїнств священства і таїнства шлюбу у віртуальному просторі… Однак найцікавіша для мене – сфера інтернет-тролінгу.
Хто такі тролі і чому тролити релігію так легко? Чи можу я стати тролем і що для цього потрібно? Які способи тролення релігійної сфери найдієвіші? Чи є тролінг приниженням релігії, чи, навпаки, одним із шляхів до навернення до неї? Що ж, як кажуть кентукійські фермери, let’s went.
Слово «троль» прийшло у інтернет-комунікацію із скандинавської міфології. Щоправда, троль у мережі дещо відрізняється від свого пращура із дитячих казок. Вікі визначає тролем людину, яка розміщує брутальні або провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, на дискусійних форумах, перешкоджає обговоренню або ображає чи тонко глузує з його учасників. Сучасним тролем може стати кожен.
Однією з ключових особливостей Інтернет-простору вважається анонімність, яку користувач може використовувати на власний розсуд. У даному випадку нас цікавить не стільки явище анонімності у мережі, як феномени, що вона породжує. Цікаві аналогії з цього приводу проводить англійська дослідниця Клер Хардакер, яка знаходить описи значущості та могутності анонімності ще в період античності: у платонівських діалогах. Вона пропонує пригадати пастуха Гіга з «Держави», який спустився у щілину, що утворилась унаслідок сильної грози в землі, і там побачив мертвого чоловіка, на якому окрім золотого персня не було нічого. Хлопець забрав прикрасу і пішов на чергове зібрання пастухів, щоб прозвітувати перед царем про свою отару. «Так ось, коли він сидів серед пастухів, то повернув перстень каменем до долоні, і як тільки це сталося, Гіг став невидимкою, і ті, що сиділи поруч з ним говорили про нього вже як про відсутнього. Він здивувався, намацав знову перстень і повернув його каменем назовні, і трохи повернув, знову став видимим. Помітивши це, він почав пробувати, чи дійсно перстень має таку властивість, і всякий раз виходило, що варто було тільки повернути перстень каменем до долоні, Гіг робився невидимим, коли ж він повертав його каменем назовні – видимим»[Платон, Держава]. За допомогою персня Гіг проник у королівський двір, звабив царицю, вбив царя Лідії і захопив владу.
Цю історію Платон розпочинає фразою: «у людей були б необмежені можливості, робити все, що завгодно, якби у них була така властивість, якою володів Гіг». Античний мислитель застерігав, що здатність бути невидимим (анонімним), може змінити моральне обличчя людини, підштовхнути її на жахливі вчинки. Спільність мережевої людини ХХІ ст. з античним пастухом у тому, що платонівський герой розглядає перстень як певний імунітет від власних дій, тоді як троль у віртуальному просторі також переконаний, що анонімність забезпечить йому імунітет від наслідків його ж поведінки у мережі.
Попри те, що анонімність у інтернет-середовищі все ж ілюзорна, вона дозволяє кожному стати тролем, тут без дискримінацій. Хоча бути справжнім тролем не так вже і легко. Серед характерних ознак троля-професіонала можна виокремити наступні:
Якщо йдеться про тролів-професіоналів, то вони, здебільшого, діють з корисливих мотивів. Аматорами керують інші мотиви: наприклад, інтелектуальне чи естетичне задоволення. Взагалі, психологія троля цікава тема для дослідження, однак повернемось до витоків
Релігія – одна з улюблених тем тролів
Серед найбільш «протролених» тем у інтернет-середовищі релігія, політика, економіка, соціальна сфера, маргінальні групи та екологічні організації тощо. Дискусії на представлені теми наскрізно просякнуті сентиментами, безпідставною аргументацією, ідеологічною обмеженістю, що в перекладі на мову тролів звучить як заклик до дії.
Релігія – одна з улюблених тем тролів. Це пов’язано з тим, що люди найчастіше включаються у дискусію на релігійну тематику, і ці суперечки закінчуються взаємними образами. Ще одним фактором, що підштовхує тролів вступати у релігійні суперечки є, здебільшого, низький інтелектуальний рівень співбесідників. Провокаційні запитання, які ставлять тролі стосуються догматики, апології релігії, змісту текстів священних книг, наявності чи відсутності Бога як такого. Відповіді юзерів лише засвідчують, що середньостатистичний християнин не знає про свою віру нічого, не ходить до церкви, на відчуває необхідності у прийнятті таїнств і не вважає гнів гріхом, тому він є легкою мішенню троля на релігійних форумах та чатах.
Виявляється, досвідчені тролі прагнуть передавати свої знання так би мовити з одного покоління до іншого. На сторінках ЖЖ, або у приватних блогах вони розміщують покрокову інструкцію з практичними порадами і реальними прикладами щодо алгоритмів тролення у мережі. Особисто я знайшла кілька таких інструкцій, що стосувались тролення саме релігійних платформ. Досвідчені тролі радять добре ознайомитись з Біблією, особливо звернути увагу на Старий Завіт, тому що в Новому сучасні християни ще так-сяк орієнтуються. Ці знання мають стати базовими для тролення. Жертв краще шукати на православних форумах. У деяких інструкціях навіть подано перелік найсмачніших інтернет-майданчиків. А далі вже варто вибирати, які механізми тролення тобі ближчі до душі. Думаю, таким чином тролі-аматори і тролі-любителі прагнуть в майбутньому створити референтні групи, які виростуть до Тролівської академії
Серед існуючих різновидів мережевого хуліганства для тролення релігійної тематики найчастіше використовують флеймінг та холівар. Флеймінг ( з англ. flame – вогонь, полум’я)– це процес обміну повідомленнями на мережевих майданчиках з великою комунікативною публікою, який ще називають «словесною війною». Свобода дії та словесна свобода, що є основними характеристиками Інтернету, найбільше імпонують флеймерам, які у віртуальній дискусії послуговуються не логічними доказами чи фактами, а образами у бік свого співбесідника. Під час обговорення тем, що стосуються сакрального, флеймер провокує людину, часто відходить від теми, використовує ненормативну лексику, подекуди, може переслідувати якогось з учасників форуму.
Ще одним різновидом мережевої комунікації з негативними конотаціями вважається холівар (з анг. holy war – священна війна) — суперечки між людьми з діаметрально протилежними переконаннями, які не бажають змінювати свою думку не залежно від аргументів. Найбільш відомі мережеві війни між прибічниками різних релігій, наприклад християнами і мусульманами, або християнами і неоязичниками.
Ще одним інструментом у тролінговому арсеналі стали меми – іронічні картинки із словесними коментарями, які тролі використовують для критики, висміювання особи, ситуації, події тощо. Концепцію мемів розробив у 1976 р. британський вчений Річард Докінз. Дослідниця тролінгу Уітні Філліпс вважає, що меми в середовищі тролів становлять цілісну систему значень, а також вони можуть слугувати паролем для учасників групи.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/69084/
