18
"Cerkvarium", 04 лютого 2019
Які принципи формування закладають Томос і статут
Отже, інтронізацію першого митрополита Київського, предстоятеля автокефальної Православної Церкви України, звершено. Далі на порядку денному – формування органів управління церквою та перші кадрові призначення.
Але найголовніше питання, яке цікавить багатьох спостерігачів – це формування першого Синоду ПЦУ.
Порядок його скликання прописано як у Томосі, так і у статуті ПЦУ. Цей порядок можна назвати технократичним, який має не допустити кулуарні домовленості або узурпацію влади вузьким колом осіб. Для цього в базових документах – Томосі та статуті – закладено два принципи:
Всі інші способи фактично вважатимуться перевищенням повноважень та порушенням умов Томосу.
Cerkvarium спробував проаналізувати, як має на практиці діяти новий порядок формування Синоду ПЦУ.
Почнемо з приписів Томосу. Головою Святішого Синоду є Блаженніший митрополит Київський, який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України.
Отже, Синод ПЦУ:
Голова Синоду та сам Синод розглядають, судять та визначають питання, які стосуються внутрішнього церковного управління, збираючись раз на 3 місяці.
Блаженніший митрополит Київський і всієї України від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до Вселенського Престолу для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру.
Але ці приписи, як бачимо, окреслюють лише основні принципи. Детальніше вони розкриваються в статуті, а точніше, у його розділі V.
Відповідно до нього цей орган управління названо «річним (постійним) Священним Синодом». Це найменування скопійовано з аналогічного найменування Синоду Елладської церкви і означає, що Синод діє:
Ці подробиці розкриваються у п.1 цього розділу:
Річний (постійний) Священний Синод складається з митрополита Київського як Головуючого та дванадцяти єпархіальних архієреїв, що періодично призначаються Головуючим, відповідно до старшинства архієрейської хіротонії.
Синодальний рік поділяється на два синодальні періоди, а саме зимовий (1 вересня - 28-29 лютого) та літній (1 березня - 31 серпня), половина членів річного (постійного) Священного Синоду змінюється кожного такого періоду. Термін повноважень кожного члену Синоду складає рік.
Примітка: На перехідний період до складу постійного (річного) Священного Синоду постійними членами включаються три колишні очільники церковних груп, що об’єднуються, а у випадку неучасті в Об’єднавчому Соборі очільника, постійним членом Синоду стає найстарший за архієрейською хіротонією представник церковної групи, що об’єднується.
Це фактично означає, що митрополит Київський має призначати членів Синоду виключно за старшинством. Призначення – це процедурне оформлення складу Синоду і потрібно для того, щоб процедура враховувала різні надзвичайні випадки (коли, наприклад, архієрей за старшинством не може за станом здоров’я брати участь у Синоді тощо). В статуті немає дозволу для митрополита Київського обирати архієреїв в Синод на власний розсуд, за принципом доцільності або лояльності.
Старшинство хіротоній означає, в першу чергу, статус (першість честі) єпископа, а в другу чергу – дата його висвячення (якщо єпископи мають одне старшинство за честю, перевага віддається даті хіротонії). Як відомо, за статусом архієреї поділяються на:
Має бути 12 членів Синоду та головуючий, але в статуті ПЦУ є примітка, що на перехідний період Синод має трьох постійних членів. Скільки триватиме перехідний період і від яких факторів він залежить – у статуті не сказано. Таким чином, ротація буде розповсюджуватись на 9 синодалів (12 - 3).
Перша синодальна каденція має почати працювати з 1 березня 2019 року. І якщо формально слідувати процедурі, перший склад Синоду на ротаційній основі пропрацює півроку, а не рік – до 31 серпня. Проте, як бачимо, принцип ротації (1 березня – 31 серпня та 1 вересня – 28 лютого) означає перехресну схему зміни членів Синоду. Отже, можна припустити, що перша каденція пропрацює рік (до 29 лютого), але з 1 вересня половина її членів таки має змінитись. Причому примітка до статуту про трьох постійних членів Синоду фактично унеможливлює ротаційну зміну 50/50. Адже змінити половину Синоду з 12 членів можна, а з 9 – ні. Як відбуватиметься ця зміна, і хто потрапить під ротацію 31 серпня – невідомо.
Кворум Синоду – половина його членів та Головуючий (тобто, 7 членів). У нашому ж випадку 3 члени Синоду є постійними. Разом з головуючим вони складають 1/3 голосів і самі собою не можуть формувати кворум.
Інших подробиць статут не дає.
Тепер подивимось, як архієреї ПЦУ (з колишніх УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП) розташовані в табелі о рангу за старшинством хіротоній.
|
№ з/п |
Архієреї |
Дата єпископської хіротонії |
Єпископський статус |
|
Єпархії в межах України |
|||
|
1 |
Андрій (Абрамчук), Галицький, керуючий Івано-Франківською Єпархією |
1990 |
Митрополит |
|
2 |
Роман (Балащук), Вінницький і Брацлавський |
1990 |
Митрополит |
|
3 |
Данило (Ковальчук), Чернівецький і Буковинський |
1990 |
Митрополит |
|
4 |
Володимир (Ладика), Миколаївський і Богоявленський |
1993 |
Митрополит |
|
5 |
Антоній (Махота), Хмельницький і Кам'янець-Подільський |
1996 |
Митрополит |
|
6 |
Іоасаф (Василиків), Івано-Франківський і Галицький |
1997 |
Митрополит |
|
7 |
Димитрій (Рудюк), Львівський і Сокальський |
2000 |
Митрополит |
|
8 |
Михаїл (Зінкевич), Луцький і Волинський |
2000 |
Митрополит |
|
9 |
Іоан (Яременко), Черкаський і Чигиринський |
2003 |
Митрополит |
|
10 |
Яків (Макарчук), Дрогобицький і Самбірський |
1998 |
Архієпископ |
|
11 |
Климент (Кущ), Сімферопольський і Кримський, тимчасово керуючий Херсонською єпархією |
2000 |
Архієпископ |
|
12 |
Сергій (Горобцов), Донецький і Маріупольський) |
2002 |
Архієпископ |
|
13 |
Мефодій (Срібняк), Сумський і Охтирський |
2004 |
Архієпископ |
|
14 |
Онуфрій (Хаврук), Чернівецький і Кіцманський |
2005 |
Архієпископ |
|
15 |
Михаїл (Бондарчук), Вінницький і Брацлавський |
2006 |
Архієпископ |
|
16 |
Нестор (Писик), Тернопільський і Кременецький |
2006 |
Архієпископ |
|
17 |
Федір (Бубнюк), архієпископ Полтавський і Кременчуцький |
2006 |
Архієпископ |
|
18 |
Іларіон (Процик), Рівненський і Острозький, в.о. екзарха Європи |
2008 |
Архієпископ |
|
19 |
Євстратій (Зоря), Чернігівський і Ніжинський |
2008 |
Архієпископ |
|
20 |
Володимир (Шлапак), Житомирський і Поліський |
2009 |
Архієпископ |
|
21 |
Афанасій (Шкурупій), Харківський і Полтавський |
2009 |
Архієпископ |
|
22 |
Архієпископ Чернівецький і Хотинський Герман (Семанчук) |
2009 |
Архієпископ |
|
23 |
Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (Петранюк) |
2009 |
Архієпископ |
|
24 |
Кирил (Михайлюк),Ужгородський і Закарпатський |
2003 |
Єпископ |
|
25 |
Матфей (Шевчук), Володимир-Волинський і Турійський |
2006 |
Єпископ |
|
26 |
Марк (Левків), Кропивницький і Голованівський |
2009 |
Єпископ |
|
27 |
Павло (Кравчук), Тернопільський і Теребовлянський |
2009 |
Єпископ |
|
28 |
Симеон (Зінкевич), Дніпровський і Криворізький |
2009 |
Єпископ |
|
29 |
Володимир (Черпак), Вишгородський і Подільський |
2010 |
Єпископ |
|
30 |
Афанасій (Яворський), Луганський і Старобільський |
2011 |
Єпископ |
|
31 |
Юліан (Гатала), Коломийський і Косівський |
2012 |
Єпископ |
|
32 |
Митрофан (Бутинський), Харківський і Богодухівський |
2013 |
Єпископ |
|
33 |
Фотій (Давиденко), Запорізький і Мелітопольський |
2014 |
Єпископ |
|
34 |
Варсонофій (Руднік), єпископ Ужгородський і Закарпатський |
2015 |
Єпископ |
|
35 |
Віктор (Бедь), Мукачівський і Карпатський |
2015 |
Єпископ |
|
36 |
Борис (Харко), Херсонський і Миколаївський |
2015 |
Єпископ |
|
37 |
Паїсій (Кухарчук), Житомирський і Овруцький |
2017 |
Єпископ |
|
38 |
Савва (Фризюк), Донецький і Слов'янський |
2017 |
Єпископ |
|
39 |
Павло (Юристий), Одеський і Балтський |
2018 |
Єпископ |
|
40 |
Гавриїл (Кризина), Рівненський і Волинський |
2018 |
Єпископ |
|
Зарубіжні єпархії |
|||
|
41 |
Адріан (Старина), Богородський |
1994 |
Митрополит |
|
42 |
Іоасаф (Шибаєв), Білгородський і Обоянський, екзарх Всеросійський |
1996 |
Митрополит |
|
43 |
Філарет (Панку), Фалештський і Східно-Молдовський |
2005 |
Єпископ |
Нагадаємо склади членів Синоду УПЦ КП та УАПЦ (для порівняння).
|
УПЦ КП |
УАПЦ |
|
Постійні члени Синоду |
Патріярша рада |
|
Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній |
Складається з голови (Патріярха), двох єпархіальних архієреїв, двох священиків та двох мирян, які обираються Помісним Собором |
|
Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій |
|
|
Митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф |
|
|
Митрополит Черкаський і Чигиринський іоан |
|
|
Архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій |
|
|
Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон |
|
|
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій |
|
|
Архієпископ Вишгородський Агапіт (вікарний) |
|
|
3 запрошені члени Синоду |
Як бачимо, Томос та статут ПЦУ не дають відповідей на деякі процедурні питання формування Синоду. Якщо непорозуміння в частині трактування положень Томосу чи статуту призводять до ускладнень в роботі церковних органів управління, передбачені такі можливості для розв’язання цих суперечок:
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74602/
