0
В окупованому Росією Севастополі триває обговорення проекту будівництва храму Святої блаженної Матрони Московської в районі бухти Омега. Храм зводять на пустирі за адміністрацією Гагарінського району, навпроти парку Перемоги і неподалік від пляжів.
Як пише Крим.Реалії, видання “Примечания” раніше звернуло увагу на те, що проекти, оприлюднені на місці майбутнього будівництва і на сайті російського уряду міста, відрізняються. Якщо на паспорті об’єкта зображений тільки храм, то на сайті уряду – храм і причтовий будинок, тобто готель для прихожан.
На це протоєрей Сергій Халюта в коментарі для видання “Форпост” 16 липня запевнив, що готель не будуватимуть, він був у плані, який в результаті відкинули.
Тим не менш будівництво храму викликало протест місцевих жителів. За словами журналіста з Севастополя Давида Аксельрода, історія стала актуальною на фоні подій в Єкатеринбурзі, де люди влаштували тривалі масові протести проти будівництва храму РПЦ, інформує «Релігійна правда».
“Люди виступають не проти храму, не проти культових споруд – вони кажуть, що в Севастополі серйозний дефіцит громадських просторів, зелених насаджень. У місті точкова хаотична забудова, це одна з найбільших проблем”, – зауважив журналіст.
Також Аксельрод зазначив, що після 2014 року окупаційний російський уряд Севастополя дав дозвіл на будівництво в місті десятків культових споруд.
“Під час будівництва дерев’яного храму в районі Столетовського проспекту теж були невеликі протести. Ніби як знайшли консенсус в тому, щоб церква облагородила сквер, що дерева не будуть вирубувати, і храм все-таки побудували. Найяскравіший приклад – будівництво храму в Ушаковій балці, який подарував Севастополю мер Москви Сергій Собянін. Територію балки вдалося відстояти, жителі намагалися переконати церкву перенесли храм на 30 метрів далі. Ця історія тривала досить довго, якось хвилями накочувала: через протести відкладали будівництво, потім знову починали. Паломники приходили на це місце читати молитви, люди виходили, обурювалися – знову відкладали. Потихеньку там щось будується. Так чи інакше території для храмів виділяються: деколи це відбувається зі схвалення громадян, деколи – викликає протести”, – розповів Аксельрод.
Російський соціолог релігії Микола Мітрохін, говорячи про готелі при храмах, зауважив, що вони не надто поширені у традиції РПЦ, проте, заявив, що не вбачає нічого страшного у тому, якщо такі з’являться, зокрема і в Криму, бо “Севастополь в широких рамках позиціонується російським керівництвом як важливий історичний центр для російської нації”.
Про особливу роль Херсонесу (старогрецького міста-держави у межах нинішнього Севастополя) раніше заявляв і президент країни-агресора Володимир Путін.
“Адже саме тут, в Криму, у стародавньому Херсонесі, або, як називали його російські літописці, Корсуні, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив всю Русь… Християнство стало потужною духовною об’єднуючою силою, яка дозволила включити у формування єдиної російської нації й утворення спільної державності найрізноманітніші по крові племена і племінні союзи усього великого східнослов’янського світу. І саме на цьому духовному ґрунті наші предки вперше і назавжди усвідомили себе єдиним народом”, – заявляв Путін у посланні Федеральним зборам 2014 року.
Пізніше, в серпні 2017 року, Путін закликав розвивати в Криму так званий культурологічний туризм і створити “російську Мекку” в Херсонесі.
Своєю чергою український історик Василь Павлов переконаний, що створення “російської Мекки” в Криму не витримує критики.
“Ні історичної, ні ідеологічної. Тут питання про маркування території. Тобто Росія в особі Путіна так маркує територію, хоча в Україні це давно викликає сміх: скріпи, сакральність. Створення такого релігійного центру в Севастополі, який асоціюється з військово-морською базою, з “містом російської слави”, викликає певне неприйняття з нашого боку, тому що в українській історичній науці питання хрещення Русі і зв’язку з цією подією території Севастополя і Херсонеса давно обговорюється, й історики прийшли до висновку, що остаточне хрещення Русі там не відбулося. Будувати на цьому якусь ідеологічну концепцію як мінімум дивно. У цього міста, у міст на цій території дуже багато сторінок, але вони старанно затираються, а виділяється окремий пункт, на якому базується ідеологія сучасної російської держави”, – розповів Василь Павлов.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/moscow_patriarchy/76554/
