На Закарпатті вшанували будівників Карпатської України

18.03.2019 14:59

15-17 березня у Хусті, Ужгороді та Мукачеві відзначали три урочистих події. Йдеться про вшанування захисників Карпатської України у 80-ліття від тих подій, її прем’єр-міністра о. Августина Волошина у 145-ліття від його народження та поета-василіянина і капелана «Карпатської Січі» у 110-ліття від народження.

Урочистості пройшли в рамках академії «Бог і Україна», яку організували Провінція св. Миколая Василіянського Чину св. Йосафата та Інститут історії Церкви Українського католицького університету.

Згідно з програмою, учасники події 15 березня спершу поклали квіти захисникам Карпатської України у меморіальному комплексі на Красному Полі біля Хуста, а 16 березня – біля пам’ятника Августина Волошина на Набережній Незалежності в Ужгороді.

При цьому виконували державний Гімн Карпатської України і сучасної України – «Ще не вмерла Україна», а також церковний Гімн «Боже великий, єдиний». В Ужгороді промови виголошували філолог, літературознавець, проректор Закарпатської академії мистецтв Наталія Ребрик та фізик, викладач УжНУ, письменник і публіцист Володимир Кришеник.

І в Хусті, і в Ужгороді академію розпочинав вітальним словом секретар Провінції св. Миколая Василіянського Чину о. Франціск Онисько. Далі виголошували доповіді, супроводжуючи їх мультимедійними презентаціями. Віце-ректор Василіянського інституту філосовсько-богословських студій о. Єронім Грім у доповіді «О. Севастіян Сабол, ЧСВВ: василіянин, поет, історик» представив життєпис відомого українського поета-василіянина, який публікував свої твори під літературним псевдонімом Зореслав, але також був активним учасником подій Карпатської України: діючим капеланом «Карпатської Січі», помічником єпископа Діонісія Нярадія тощо. Завдяки цій розповіді присутні, а в Хусті та Ужгороді зібралася числення інтелігенція, дізналися більше про родину о. Сабола, про його студії, становлення української ідентичності, активне служіння і працю для свого українського народу.

Доповідає о. Єронім Грім, ЧСВВ

Доповідь на тему «Зореслав: Поезія як Чин» представила філолог, літературознавець, проректор Закарпатської академії мистецтв Наталія Ребрик. Вона проаналізувала унікальну творчість Зореслава – пояснила її зміст та спрямування з огляду на почуття самого поета, обставини доби, сподівання сучасників і будівничих Карпатської України.

Третю доповідь на тему «Василіянський Чин і Церква в Карпатській Україні» виголосив історик Церкви, релігієзнавець Володимир Мороз з Інституту історії Церкви УКУ. Цей доповідач розкрив та пояснив зміни, що відбувалися у Греко-Католицькій Церкві протягом майже піврічного існування української автономії в рамках Чехословацької республіки та короткого існування Карпатської України як незалежної держави. Він на задокументованих прикладах проаналізував спроби різних сил, особливо угорських агресивних кіл, використати Церкву у своїх загарбницьких планах, на що піддалася частина духовенства з одного боку, а з іншого навів численні приклади жертовного служіння греко-католицьких священиків Карпатської України своєму українському народу. Дослідник висвітлив, у тому числі, вбивство угорськими солдатами українського греко-католицького священика Карла Купара та пізніші маніпуляції, мовляв, він загинув «за політику»; хоча насправді його діяльність цілковито відповідала душпастирським закликам Пап Лева ХІІІ та Пія ІХ та руху «Католицька акція», аби священики турбувалися про мирян і дбали про них. Йшлося і про побиття та ув’язнення угорськими солдатами ченця-василіянина Атанасія Сабельки.

Четверту і останню доповідь програми представляв єромонах-василіянин – капелан о. Полікарп Марцелюк. Він, відштовхуючись від численних прикладів із власного досвіду, виголосив промову на тему «Роль священика в житті захисників Вітчизни». Однією з важливих тез о. Марцелюка є те, що ворог намагається не лише вбити українських вояків, щоб захопити і знищити Україну; він прагне знищити українську культуру, знівелювати всю українську культуру, історію української боротьби за власну ідентичність, починаючи з найдавнішиї часів і до нашого періоду. Тож капеланам доводиться допомагати солдатам та офіцерам мати наснагу до боротьби за рідних і рідну державу у різних її вимірах: не тільки у матеріальному через гуманітарну допомогу, а й духовному – за збереження українського духу в їхніх душах.

Доповіді академії «Бог і Україна» не виголошували одразу одна за іншою – поміж ними лунали пісні, присвячені патріотизму і боротьбі Карпатської України, а також поезія Зореслава. У Хусті мистецьку частину програми заповнили артисти Закарпатського обласного театру драми та комедії із цього міста на чолі з музичним кервником Марією Волошин. В Ужгороді це був хор «Базілеус» із Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая на чолі з Маріанною Човрій.

В обох вказаних містах – у столиці Карпатської України та центрі Закарпатської області, важливою частиною академії була дискусія. Так, у Хусті пластун Андрій Ребрик представив п’яте число журналу «Локальна історія», присвячене саме Карпатській Україні. Історик, співробітник музею «Теритрія терору» Олександр Пагіря поділився результатами власних досліджень боротьби Карпатської України. Педагог Христина Шкрьобинець згадувала про перший приїзд до Хуста о. Севастіяна Сабола після десятиліть вимушеної еміграції. В Ужгороді ціла низка питань пролунала від інтелігенції до о.-капелана Полікарпа Марцелюка: про служіння капеланів, духовні потреби захисників України на східному фронті тощо.

Підсумкові промови виголошували настоятель Боронявського монастиря о. Тарас Іванина, ЧСВВ – у Хусті та о. Франціск Ониськів – в Ужгороді. Академію завершував Гімн «Ще не вмерла Україна».

Логічним підсумком урочистої академії «Бог і Україна», присвяченої о. Севастіяну Саболу та 80-й річниці Карпатської України, стали відслужені 17 березня у Мукачівському василіянському монастирі Літургія та панахида – у 145-й день народження о. Августина Волошина.

Учасники академії покдадають квіти до меморіалу захисникам Карпатської України на Красному Полі біля Хуста