0
Не приходячи до тями, воїн помер 7 грудня в лікарні імені Мечникова, місто Дніпро. У загиблого залишилися бабуся, батьки і брат.
В останню путь полеглого бійця, якому мало б виповнитися 30 років, численно прийшли провести односельці та мешканці сусідніх сіл, його найрідніші люди, родичі, друзі, знайомі та вдячні краяни. Чин похорону очолив єпарх Коломийський владика Василь (Івасюк).
У хаті покійного воїна відбулася панахида, під час якої з владикою співслужили отці Отинійського деканату. На подвір'ї Євангеліє прочитав декан Отинійський о. Василь Мельничук, після чого владика, звертаючись до рідних загиблого героя та всіх присутніх, сказав: "Страшна смерть пропонується як помста ворогам. У будь-якому разі диявол подає головний аргумент, що зі смертю закінчується все. Пам’ятайте, що смерть тіла не означає смерть душі; видиме – це тимчасове, а невидиме - вічне. І тому душа рветься в той невидимий світ. Апостол Павло повчає: "Належить людині раз померти, а потім суд" (Євр. 9, 27). Отже, душа людини, але без тіла, стає перед Богом, котрий сотворив його. Із погляду Бога, люди не вмирають, а просто змінюють форму та місце свого буття – для Нього всі живі (Лк. 20, 38)".
Завершився чин похорону загиблого бійця на місцевому кладовищі, де земляки зі сльозами на опустили тіло полеглого в могилу.
