ЦЕРКВА, МУЗИКА І КАПІТАЛ

05.05.2018 22:50 9

Період українського відродження з 1848 по 1939 роки є дуже цікавим.

Маловідомим фактом є те, що більшість українських кооператорів були композиторами і, навпаки, дуже багато видатних музикантів, що відроджували народ через красу музики, співу і танцю, були відомими кооператорами. І, крім того, вони часто були священиками…

Вже зі самого початку кооператорами та священиками були підтримані регенські курси, школи композиторів, підтримки ставропігійських бурс та училищ. Крім того, усі кооперативні коледжі мали музичний відділ, де розвивали уміння та навики співу та комунікації. Крім музики, ще були театральний відділ. “Мобільні театри” були підтримані священиками – кооператорами у Перемишській, Станіславській та Львівській єпархіях.

Спершу, на кооперативних зустрічах та семінарах були завжди молебні та виконання духовної музики. Популярною формою виконання духовної музики були “страстні псалми”.

Свою кооперативну справу та просвітницьку роботу розпочав і митрополит Андрей Шептицький піснею Бортнянського “Восхвалю ім’я Бога твого піснею”.

Кооперативні вечори розвивали і хори “Боян” з 1891 року. Згодом дані хори були розповсюджені у багатьох містечках і селах.

За ініціативи о. Садовського, “Бояни” постійно виконували концерти для людей, надихаючи їх перед практичною працею. Виконувалися твори Бортнянського, Березовського, Веделя, Вербицького, Лаврінського… Переважно концерти відбувалися після літургій, а, згодом, коли молодь весь день займалася спортом та вивченням кооперації, то духовні концерти були і в пізній вечір.

Співпраця кооператорів, “Боянів” та священиків були надзвичайно плідна. Вони створювали неповторну атмосферу і майже магічно діяли на людей. Якщо перед тим висока духовна музика та класичні твори були “закриті” у консерваторіях для “еліти”, то кооператори-священики та композитори-священики поширювали музичну культуру серед простих людей, селян, міщан. Учасники хорів та кооперації виконували найкращі досягнення світової музичної спадщини, проте намагалися максимально надати відповідної гідності та поширенню творів українських діячів.

Завдяки такій духовно-музично-кооперативній співпраці виховували нове ідейне покоління інтелігенції, нових провідників свого народу у місті та селі, в громадах та селах.

За патронатом Митрополита Андрея, з 1904 року проводилися благодійні концерти, під час яких збирали кошти для розвитку кооперації та підприємств. Білет на такий концерт давав право на купівлю акції підприємства. Завдяки концертам та музиці збиралися цілі громади, що все більше усвідомлювали свою силу в єдності. Перші ефективні акції збору капіталів були не лише під час постів, але і під час концертів, коли, завдяки закликам священиків, люди проводили збірки коштів на культуру та освіту.

Окремим напрямком було відродження краси стародавніх українських щедрівок та колядок. Особливо кооператори-композитори любили виконувати на кооперативних вечорах твори Кирила Стеценка, ієрея УАПЦ. Кирило Стеценко працював в уряді УНР і в кооперативному об’єднанні “ДНІПРОСОЮЗ”. Кооперація наддніпрянської України в час визвольних змагань мала окремий музичний відділ. Всі кооперативні заходи Української Народної Республіки мали свій музичний супровід.

Просвітньо-Освітній Конгрес в 1908 році, що запланував увесь розвиток кооперації, включав концерти та виступи молодих акторів-кооператорів.

На підтримку музикантів, композиторів та акторів Митрополит Андрей витратив до 1939 року біля 6 мільйонів крон. Багато з них отримували стипендії, а згодом, їх фінансували з кооперативних кредитних спілок.

Композитори-кооператори старалися внести певну оригінальність у музику. Вони опрацьовували народні мелодії. Визначальною характеристикою того часу – це поєднання народних, духовних та регіональних музичних та співочих традицій.

В планах керівництва УГКЦ було відкриття музичної Академії та консерваторії, кіно-студії та інших творчих закладів. Деколи можна тільки запитати себе: що було б, якби не було винищено цілі покоління творчих українців… Але саме ця спадщина допомогла не втратити ідентичності протягом десятиліть окупації та підпілля. Висока етична культура стала тим засобом, що врятувала людей від зневіри та асиміляції.

При дослідженні історії кооперації можна зробити висновки:

- український народ мав ще біля 640 професійних священиків-композиторів, музикантів в період 1880 по 1939 рр.. Багато з них присвятили себе праці в простому селі та бідній громаді. Перелік даних священиків-музикантів є в кількох документах історичного архіву, особливо, в листах Шептицького щодо підтримки музики, музичних інституцій.

- Об’єднання духовної музики, кооперації та церковного вчення дало унікальний ефект для формування цілого народу. Завдяки духовній музиці, народ виходив з алкоголізму та депресії, та приєднувався до праці в кооперації.

- Високоякісна музика змінювала людей емоційно. Позитивні емоції формували нову етичну людину, яка формувала активну громаду.

- Музика створює великі капітали. На противагу принципу "хліба і видовищ" для формування пасивних кріпаків, якісна духовна музика формувала принцип "до добра і краси", що стало гаслом української кооперації. Люди потребували якісної музики, що є теж формою духовної їжі.

- Професійна обробка народних пісень надавало цінності народній культурі. Народ починав вірити в свої сили. Люди бачили, що їхні композитори, що народилися в таких самих селах, є теж геніями світового рівня. Це спонукало багатьох до праці над собою.

Дуже важливо пам’ятати імена багатьох священиків, що були композиторами, хормейстерами, музикантами, акторами та кооператорами… Серед них: о. Яків Неронович та о. Петро Любович, о. Іван Лаврівський, о. Сидір Воробкевич , о. Порфирій Бажанський, о. Віктор Матюк, о. Максим Копко та о. Іван Кипріян, о. Микола Кумановський, о. Євген Купчинський та о. Зенон Кирилович, оо. Петро Любович та Данило Роздольський, о. Володимир Садовський, о. Йосиф Кишакевич, о. Северин Сапрун, о. Євген Турула, о. Іван Туркевич… та багато інших.

Звичайно, окремого дослідження потребує о. Остап Ніжанківський, який геніально поєднав музику і кооперацію.

Тому, кооперація – це не тільки соціальна чи фінансово-господарська модель. Це формування нової освіченої високо-культурної людини з “музичним слухом” щодо проблем суспільства та з готовністю до співпраці, як у спільному хоровому співі, де всі прислухаються один до одного.

Сьогодні потрібно активно боротися з низько-пробною попсою…Вона формує беззмістовного споживача.. Лише високо-якісна професійна і духовна музика сприяє формуванню етичної поведінки людини та її моральних цінностей.

У першій половині жовтня 2018 року Український Кооперативний Альянс буде проводити літературно-музичний вечір-концерт щодо даних священиків-композиторів-кооператорів. Багато імен буде розкрито для громади. Будемо шанувати пам'ять про них і їхню важку тернисту, але творчу та віддану працю.

Сьогодні потрібно показати приклади, що війна не є перешкодою для творчості та солідарності.

Запрошуємо до співпраці.

Зіновій Свереда,

Доктор соціальної економіки.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/71045/

Следующая новость
Предыдущая новость

Авиабилет может быть не таким, уж дорогим, как вы думаете Букет для невесты заказываем в интернет магазине Услуги бюро переводов - как выбрать партнёра на данном рынке рассказывает бюро переводов InTime Бесплатные похороны и нюансы их проведения Лучшая мужская обувь на любой случай

Публикации