3
Листування о. Любомира Гузара з матір’ю Ростиславою, сестрою Мартою та її чоловіком Зеноном охоплює тривалий період 1975-1976 і 1985-1992 років, на який припало багато доленосних подій у житті українців й Української Греко-Католицької Церкви. «Листування не тільки показує, як сприймав і оцінював о. Любомир ці історичні події та їх учасників, а й насамперед – розкриває його внутрішній світ як людини й церковного діяча, являє читачеві глибоко зворушливі стосунки сина й матері», - пише сайт УГКЦ.
Видавці книжки завдячують племінниці архієпископа Любомира Марії Рипан за те, що це листування потрапило до рук науковців. «Я відкрила пачку, – розповіла племінниця, – де писало «Родина». І побачила, що там є оригінальні листи, які писала моя бабця, моя мама… Там було навіть відзначено, чи відслужив він Служби Божі за різні намірення… Це унікальна річ».
Марія розповіла, що листи о. Любомир писав до родини щотижня. У них багато історії, яка ще більше розповідає про Любомира як про людину і про те, які стосунки можуть бути між рідними, між мамою і сином.
«Цікаво, що коли я сортувала ці листи, я запитувала вуйка про його період у Римі, у Студіоні в 70-80-х роках. Але він нічого такого не міг згадати. А в листах дуже багато є про все… Про те, що діялося поза Україною. Бо він про це писав рідним», – сказала Марія Рипан.
Якщо так траплялося, що він не написав листа, то потім дуже вибачався.
Олег Турій, директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету (УКУ), відзначив, що в цих листах немає якихось скандалів, інтриг чи пліток. «Уже заради того, аби люди побачили, які можуть бути людські, родинні стосунки, треба було опублікувати ці листи. Можна розповідати про певні труднощі, але робити це з величезною шляхетністю, внутрішнім добром і теплом», – відзначив Турій.
У листах о. Любомир звертався до своєї мами: «Найдорожча Мамусю», а підписувався: «Ваш Любко». Мама о. Любомира зверталася до сина: «Найдорожчий мій Синочку», і підписувалася: «Твоя мама».
