Релігієзнавець оцінив можливості переходу України на Григоріанський календар

27.12.2019 2:10 0

Релігієзнавець оцінив можливості переходу України на Григоріанський календар

Світлана Мялик

UA: Українське радіо, 26 грудня 2019

25 грудня християни західного обряду відсвяткували Різдво Христове. У понад 140 країнах — це державне свято. До таких країн два роки тому долучилася й Україна, прийнявши відповідний закон. Однак, святковим для українців є і 7 січня, коли відзначають Різдво за Юліанським календарем. Напередодні Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній заявив, що ПЦУ може перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, якщо погодяться віряни. Чи можлива в Україні календарна реформа? В ефірі Українського радіо відповідав академік, релігієзнавець Дмитро Степовик.

Якщо говорити про саме церковний перехід, то реформа календаря визначається постановою церковного Собору, пояснює релігієзнавець Дмитро Степовик. “Тому що указ одного архієрея, яку би він посаду не займав, викличе гостру критику. Тому що якраз одна з метрополій, яка діє в Україні, яка підпорядкована Московському патріархату, вона, як кажуть, буде “тупати ногами” і вона не погодиться ніколи, тому що Москва не погодиться, тому що вся її система зрощення церковної й світської влади побудована саме на Юліанському календарі, на старому стилі. Саме ця митрополія, а вона велика в Україні, буде проти. Отже, потрібно консенсус, щоб усі погодилися. Найлегше погодиться, звичайно, греко-католицька церква. Погодиться на це Українська Православна Церква Київського патріархату, вона існує, хоч дехто каже, що вона скасована. І ПЦУ також”, — пояснює релігієзнавець Дмитро Степовик.

За результатами опитування соціологічної групи “Рейтинг”, яке проходило 5 — 8 грудня 201-го року. Дослідження засвідчило, що чверть опитаних українців підтримують перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. А 64% — проти такої ідеї. Але динаміка є, кількість тих, хто підтримує перенесення Різдва, зросла. “У мене є компромісний план у зв’язку з такими результатами опитування. Оскільки, дійсно, ці 64% будуть зменшуватися, але дуже поступово. Принаймні, поки живе покоління, яке звикло святкувати Різдво 7 січня. У цей перехідний період потрібно подати таку лагідну християнську ідею: шануймо 25 грудня, і оці два тижні до 7 січня просто славити Ісуса Христа. Через те, що ми робимо у Передпасхальний Піст або після Пасхи до Вознесіння. Усе це свята, які не тривають один день, вони мають продовження. Це було зроблено церквою по натхненню з Неба, щоб люди не раптово відзначили й пішли спати, а, щоб вони думали про це свято. Ось такий варіант двотижневого святкування Різдва Христового був би найбільш оптимальний для такого перехідного періоду. Десь до середини 2050-го року. А тоді прийняти постанову загального Собору — і ніякої революції не буде. Все пройде добре, лагідно, ми прославимо Бога — всі християни України”, — вважає релігієзнавець.

Якщо календарна реформа відбудеться, то ряд релігійних свят, які пов’язані з Різдвом і Пасхою теж змінять свої дати. “У Пасхальній системі там ще складніше”, — говорить науковець, — “Православна Пасха святкується обов’язково після повного місяця, коли місяць ущербний. Тому що це зафіксовано в історії, коли відбулося Воскресіння Христа. Далі, після Юдейської Пасхи обов’язково. Тому що Пасху Юдейську святкували в день розп’яття Христа. А день його воскресіння був уже після. Він святкується обов’язково в неділю. І було установлено ще на першому Соборі 325-го року, що заборонено святкувати Пасху християнську з Песахом, яке пов’язано із датою 15 нісану за єврейським календарем”.

Загалом, підсумовує академік Дмитро Степовик в Україні спостерігається толерантне ставлення до всіх конфесій та повага до всіх релігійних свят, однак на загальнонаціональному рівні повинні відзначатися свята тих конфесій, до яких належить більшість українців. “Зараз із Криму переїхало багато татар, які сповідують іслам. І не було жодного випадку, де б в Україні їх утискували. Те саме в юдеїв, те саме в кришнаїтів. Але переносити їхні свята, через те, що вони в нас є, на загальнонаціональний рівень. Тому що традиційно Україна — християнська, зокрема, православна держава. У нас за Конституцією і насправді до них є велика повага. І їхні свята ми вивчаємо, журналісти активно їх висвітлюють. Але на загальнонаціональному рівні, країна, яка є на 98% християнською, і вводити ці свята, це значить, що ми будемо тільки те й робити, що відзначати. Сьогодні Різдво Христове, потім Курбан-Байрам, потім Рош ха-Шана. Тому ми будемо шанувати їхні свята, дивитися їхні обряди й будемо далі толерувати інші релігії”, — говорить релігієзнавець Дмитро Степовик.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/78333/

Следующая новость
Предыдущая новость

Научиться рисовать может каждый Церковные иерархи обсуждают законопроект об открытии заседаний парламента молитвой "Отче наш" В УГКЦ вперше відбувається літня школа лідерів мирянських спільнот і рухів Что такое НетГейм? Интернет-магазин автозапчастей фав

Публикации