3
Яні Сєдовій 44 роки. Вже 10 років вона бореться з раком молочної залози. За цей час у неї були позитивні і не дуже вдалі періоди. Протягом майже двох останніх років численні курсі хіміотерапії не давали бажаного результату та знесилили організм. Тричі через агресивні протоколи Яні доводилося деякий час носити хустинки, бо у неї випадало волосся. На щастя, лікарям після багатьох марних зусиль вдалося підібрати протокол, який спрацював.
Яна намагається, незважаючи на перманентні крапельниці та обслідування, жити повноцінним життям, наскільки дозволяють обставини. Вона протягом цього часу самотужки виховувала двох дітей, доньку і сина, весь час працювала та брала участь у мистецьких проектах.
Яна — журналіст з багаторічним досвідом, репортер, вона висвітлювала суспільно-політичні теми, міжнародні події, війну на сході України, а сьогодні працює редактором на Громадському ТБ. Вона не полишала своєї роботи навіть у важкі періоди лікування, продовжувала працювати дистанційно, коли не було сил щодня їздити у редакцію.
Коли Яна проходила свою першу хіміотерапію, вона почала багато малювати, адже така арт-терапія підтримувала її, надихала та допомагала збирати гроші на коштовне лікування.
Сьогодні Яна отримує протокол, який складається з хіміотерапевтичних препаратів Ендоксан, Метотрексат, а також коштовного таргетного препарату Бевацизумаб (Авастін). Після тривалого лікування протоколів, які б допомагали Яні долати хворобу, залишилося вкрай небагато. І те, що лікарям вдалося підібрати препарати, які спрацювали, — величезна вдача.
«Чесно кажучи, ще не так давно я думала, що це кінець, — каже Яна. — Приступи частішали, доводилося вгамовувати біль сильними знеболювальними, було враження, що хвороба просто з’їдала організм зсередини, навіть невеличка поїздка громадським транспортом давалася важко. Але гірше за все був страх залишити дітей самих, страх не побачити, як вони дорослішають та стають на ноги. Адже крім мене у них немає нікого, хто б міг бути для них опорою, мої батьки для цього вже старенькі».
Але молитви були почуті, лікарі знайшли необхідне лікування, і тепер головне — мати гроші на коштовний таргетний препарат Бевацизумаб (Авастін). Яна повинна отримувати крапельницю кожні два тижні, це коштує 80 тис. грн на місяць. Зараз йдеться про те, аби зібрати на лікування на найближчі чотири місяці, це 320 тис. грн.
Діти, батьки та друзі підтримували Яну та були поряд весь цей час. Коли була змога — збирали гроші самі. Але на сьогодні всі ресурси, що були, вичерпано.
Якщо ви хочете побачити всю неймовірну любов Яни до життя — подивіться на її картини та інші витвори мистецтва, які вона створює. Вони сповнені надзвичайної енергії, кожна — це поєднання яскравих кольорів, які нікого не залишають байдужими. Вони говорять за неї більше, аніж можуть розповісти тисячі слів. Вони самі — і є життя, стрімке та неспинне. Чимало людей купували роботи Яни протягом цих років, підтримуючи її фінансово, отже, може і серед вас знайдеться майбутній власник частинки її мистецтва.
Ви можете не лише доторкнутися до її життєлюбних робіт, а й допомогти Яні повернути здоров'я після того, як відчай врешті-решт відступив, знову з'явилася надія та сили боротися і, хто-зна, може і подолати хворобу.
Реквізити картки Приватбанку:
5168742209687791 (Сєдова Яна Миколаївна)
Реквізити картки Монобанку (в разі, якщо Приват не працює):
5375414109984517
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/projects/help/76898/
