0
"Радіо Свобода", 21 вересня 2019
Культ воїна, який існував у добу України-Руси, вплинув не лише на формування образів християнських святих воїнів-оборонців – Георгія Переможця, Архистратига Михаїла, братів Бориса і Гліба, а й на архітектуру християнський храмів, вважають історики. Церкви, подібні за архітектурою на фортеці, будували у XII столітті, у тривожний для України-Руси час, каже кандидат історичних наук, завідувач сектору досліджень памʼяток заповідника науково-дослідного відділу «Інститут «Свята Софія» Ірина Марголіна. Типовим прикладом церковного стилю та архітектури того часу є Кирилівська церква, збудована на крутому схилі як маленька фортеця, розповіла дослідниця у розмові з Радіо Свобода. Міцні, до двох метрів шириною, стіни і маленькі вікна-«бійниці», лаконічні інтер’єри з іконами та фресками, на яких зображені християнські святі у військовому вбранні зі зброєю в руках.
Кирилівська церква, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських – пам’ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть. Датою заснування називають 1139 рік або 1140-й, перша письмова згадка – 1171 рік
– Кирилівська церква збудована в тому місці, де чернігівський князь Всеволод Ольгович у 1139 році висунув ультиматум тодішньому київському князю В’ячеславу, аби той віддав йому київський престол. І В’ячеслав, злякавшись, віддав йому Київ добровільно.
Церква збудована у районі Дорожичі, Дорогожичі – це місце перетину доріг на Київ
Літописи пишуть, що у 1140 році Всеволод Ольгович «з честю і славою великою» зайшов до Києва. На моє переконання, заснована Кирилівська церква була 1140 року, а зведена до 1146 року; того ж року Всеволод, за літописними джерелами, помирає «наглою смертю».
Церква збудована у районі Дорожичі, Дорогожичі – це місце перетину доріг на Київ. Це були дороги не природні, не просто протоптані людьми, кіньми, возами – це були штучні, збудовані дороги, які стояли «на жичі», тобто, на болоті. Назва Сирець також походить з тих часів, ідеться про сиру місцевість.
– Що відомо науковцям про особливості побудови Кирилівської церкви?
– Будь-яка церква (храм) – це сакральна споруда, через яку людина сполучається, спілкується із Всевишнім. Але водночас, здавна у церквах переховувались люди у разі небезпек, таких як атака ворогів на місто тощо, тому й будували храми як фортифікаційні споруди.
Сучасний вигляд Кирилівської церкви
Кирилівська церква побудована як форпост на підступах до Києва, на той час це був найбільш зручний плацдарм на підступах до Києва: кожен, хто хотів заволодіти Києвом, посісти київський княжий престол, мав заходити у місто з цієї дороги. Власне, тому і заснований цей храм як церкву-фортецю.
Сучасний вигляд Кирилівської церкви
– З чим пов’язаний тодішній культ воїна?
– У 12-му сторіччі у Київській Русі, у княжому «клані» Ольговичів існував культ святих воїнів, братів Бориса і Гліба.
Якщо зараз ми зайдемо до Кирилівської церкви, побачимо збережені 800 квадратних метрів фрески 12-го століття!
Святі брати, як вважалось, допомагали воїнам, оборонцям Київської Русі, і підтримували князів-Ольговичів у військових справах. Якщо зараз ми зайдемо до Кирилівської церкви, побачимо збережені 800 квадратних метрів фрески 12-го століття! А ще побачимо, що у центральному нефі (поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів або арок – ред.) храму домінують зображення воїнів.
Кирилівська церква, фреска «Кирило вчить у соборі». Фото 1974 року
Кирилівська церква, «Янгол, який звиває небо», фреска ХІІ століття
Цього року виповнилось 90 років від утворення музею «Кирилівська церква», наші науковці продовжують досліджувати цю пам’ятку історії та архітектури, маю надію, на нас чекають нові цікаві відкриття.
Кирилівська церква. Макет, який показує як виглядав храм у XII столітті
– Які проблеми у 12-му сторіччі турбували державу?
– Той час був періодом феодального роздроблення, княжих міжусобиць, а «призом» переможцю був Київ, князювання у столиці. Поганим був той князь, хто не мріяв посісти київський престол! Ззовні Київську Русь турбували половці, мали свої претензії варяги. Тож Всеволоду Ольговичу треба було і владу у Києві зберегти, і не допустити міжусобиць в інших містах держави, і за потреби дати відсіч зовнішнім ворогам.
Після смерті Всеволода Ольговича, як пишуть в джерелах, крім його численних дружин, ніхто за ним не плакав
Особистість самого князя Всеволода Ольговича, згідно літописів, була неоднозначною: його описували як розумного сильного полководця, мудрого політика і дипломата, якщо говорити сучасною лексикою. Але у тих же джерелах згадують, що князь полюбляв жінок, був не проти випити вина, та й характер мав суворий, войовничий. І після смерті Всеволода Ольговича, як пишуть в історичних джерелах, крім його численних дружин, ніхто за ним не плакав.
ДОВІДКА:
Князь Всеволод Перший Ольгович походить з династії Рюриковичів, належить до роду Ольговичів. Син чернігівського князя Олега Святославича.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/77244/
