3
УНІАН, 14 лютого 2020
Українські греко-католицькі священники можуть бути прикладом, як можна мати сім’ю й при цьому бути вірним церкві
Модель українських греко-католиків може стати рішенням для питання Ватикану щодо одружених священиків / Фото УНІАН
Через півтора роки будування дедалі глибших стосунків, після зустрічей на каву й спільних уроків французької мови Олег Кіндій став на коліно перед своєю дівчиною у тихій каплиці, простягнувши їй обручку. Вона сказала «так». Але пропозиція шлюбу була лише першим питанням.
Тому що невдовзі після того освідчення Кіндій знову мав провести серйозну розмову з нареченою. Цього разу він сказав їй, що збирається стати священиком Української греко-католицької церкви. Якщо він піде цим шляхом й закінчить семінарію, то зможе бачитися з нею лише на вихідних. Це була перша жертва, яку їм потрібно було принести разом. Чи було це нормально?
«Я хотів бути чесним з нею», - сказав Washington Post українець, якому зараз 41 рік.
Згода коханої дозволила йому почати життя, неможливе для більшої частини католицького світу. Він став одруженим священником, який не дотримується целібату й ділить свій час між сім’єю й обов’язками в церкві.
Католицькі лідери тривалий час чинять опір ідеї одружених клериків у основній латинській церкві, вважаючи целібат основоположним елементом вірних священників. А цього тижня Папа Франциск відмовився схвалювати висвячення одружених чоловіків у Амазонському регіоні. Але в деяких частинах Східної Європи й Близького Сходу існують відносно невеликі гілки католицизму, які лояльні до Папи і для яких одружені священники – це нормально. Їхні життя представляють альтернативну версію католицизму.
Згідно з нею, типовий священник схожий на українця Кіндія. Він інколи змушений змінювати свій графік, дивиться фільми й грає в шахи зі своїми дітьми, коли приходить додому досить рано. Його сім’я збирається з іншими сім’ями в кафе після церковної служби. Він запрошує когось зі своїх прихожан бути хрещеними батьками для його дітей. Інколи Кіндій бере 10-річного сина з собою, коли провідує хворих. Якщо вони просять про благословення, хлопчик допомагає батьку. За межами щоденної логістики між ролями священнослужителя й батька, одружені священники відчувають, що широкі страхи католиків безпідставні. Вони кажуть, що шанують традицію целібату, однак відчувають, що наявність сім’ї може допомогти їм більше інтегруватися в громаду й краще зрозуміти проблеми членів своєї пастви.
о.Олег Кіндій з родиною. Фото:Washington Post
«Насправді священники й миряни на одному рівні», - каже Кіндій. Він живе у Львові й служить у великій пастві, вісім з дев’яти священників якої одружені. «Одружені священики не над народом.Моя дружина дружить з членами пастви. Мої діти зростають разом з дітьми членів пастви», - пояснив український священник.
На перший погляд правила УГКЦ суперечать католицизму латинського обряду. Але вони демонструють, як католицькі лідери насправді толерували виключення з правила про безшлюбність. Церкви східного обряду складають лише 2% від загальної кількості католиків. Ватикан також зробив виняток для вже одружених англіканських священнослужителів, які навернулися до католицизму. В 2014 році Папа Франциск тихо зробив сам виключення для чотирьох одружених католиків східного обряду, яких висвятили за межами їхньої традиційної території, зокрема в США. Але понтифік не хоче робити виключення, які б впустили в основну течію католицизму одружених священників.
Американські єпископи латинського обряду запропонували висвячення одружених чоловіків у Амазонському регіоні як спосіб вирішення гострої нестачі священників. Адже віддалені райони проводять інколи роки без служб. Традиціоналісти одразу ж виступили проти, стверджуючи, що це створить прецедент, який може спричинити революцію в церкві. Один з критиків такого рішення кардинал Роберт Сара сказав, що одружений священик «неспроможний бути повністю й абсолютно відданим Богу й церкві».
Експерти, які досліджували проблему, також вказують на її цілком практичний вимір. Одружений священник буде обходитися церкві дорожче, зважаючи на потреби в житловій площі й медичних послугах. Через сім’ї їм буде важко переходити від однієї пастви в іншу в ході кар’єри. До того ж дозвіл одружуватися не обов’язково зробить життя священника привабливим для молодих людей. Архієпископ Святослав Шевчук, який очолює УГКЦ, сказав минулого року, що його конфесія теж зіштовхнулася зі скороченням тих, хто хотів би пов’язати своє життя з церквою.
В Україні чоловікам дозволено одружуватися до висвячення, але не після нього. Кіндій не перший католицький священник у своїй сім’ї. Його прадід теж ним був. За це влада СРСР заслала його в Сибір. Коли Україна стала незалежною в 1991 році, церкви вийшли з підпілля. А Кіндій, який виріс у світському середовищі, зацікавився ними. «Моїм питанням було: чому ми страждаємо? Як з цього становища вийти? В 1990-х у нас не вистачало грошей на їжу. Були економічні труднощі. Ті відповіді, які я чув у церкві, дійсно зачепили мене», - пригадав українець.
Кіндій ніколи не був змушений обирати між шлюбом й долею священника. Але на початку 2000-х років він навчався у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні в оточенні майбутніх священників, зв’язаних обов’язком дотримуватися целібату. «Я поважаю католицьку вимогу безшлюбності. Вони жили разом, жартували разом. Мені подобалося проводити з ними час. Але я розумів, що після семінарії вони повернуться додому, де будуть абсолютно самотні. І ось це виклик», - сказав Кіндій.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/78918/
