0
Дмитро Горєвой
"Радіо Свобода", 26 березня 2020
Вже близько тижня розвивається непроста ситуація навколо Почаївської лаври. Президент Молдови Ігор Додон 20 березня під час брифінгу заявив, що четверо молдовських громадян, в яких виявили коронавірус COVID-19, повернулися з України, де перебували у паломництві до Почаївської лаври.
Свято-Успенська Почаївська лавра – православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область
Новину про це підхопили українські ЗМІ. У самій лаврі доволі дивно відреагували на це повідомлення, звинувативши в усьому... українських журналістів. Мовляв це саме вони розповсюдили «фейк». Згодом, коли повідомлення президента Додона стали широко транслювати, на сайті лаври трохи змінили тональність допису і прибрали фразу «Наводиться цитата, яка начебто належить президентові Молдови, але жодних посилань на офіційні інформаційні ресурси президента чи інших органів влади Молдови не наводиться».
Це підтверджується публікаціями тих ресурсів, де були передруки чи цитування заяв. Так, до прикладу протодиякон РПЦ Андрій Кураєв, який в цілому критикує позицію лаври, написавши пост про рішення керівництва монастиря, подає цю цитату. Так само подають цю цитату і на сайті Raskolam.net, де прихильно ставляться, як в цілому до УПЦ (МП), так і до Почаївської лаври. Переказ цитати про відсутність посилань на офіційні ресурси є у новині на симпатизуючому до УПЦ (МП) сайті «Спілки православних журналістів».
Однак, видаливши це речення, редактори лишили логічне його продовження з критикою журналістів: «Журналістам, які поспішають розповсюджувати такі новини без необхідної перевірки, нагадуємо про такі поняття, як гідність та відповідальність».
Після того, як скандал став набирати обертів, до лаври навідалися поліцейські. Вони поспілкувались з ченцями, які повідомили, що жодної особи з вірусною інфекцією у монастирі немає. У місцевій лікарні те саме сказали і щодо мешканців самого Почаєва. На цьому інспекція поліції була завершена, а по соціальних мережах почали розповсюджувати інформацію, що поліція не виявила хворих у Почаївській лаврі.
У той же день, 23 березня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив, що хворі громадяни Молдови заразилися в Україні, проте він додав, що «не знає, чи саме у Почаївській лаврі вони захворіли, чи ні».
Згодом стало відомо, що молдовський священник зі Штефан-Воде, який організував паломництво до Почаєва, шпиталізований з підтвердженим діагнозом коронавірусу COVID-19. Депутати Тернопільської облради вже звернулися до правоохоронних органів та керівників держави з проханням запровадити у Почаєві надзвичайний стан.
Свято-Успенська Почаївська лавра – православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область
Почаївська лавра є популярним паломницьким маршрутом серед молдован. Річ у тім, що значну частину ченців складають етнічні молдавани. Навіть намісник лаври митрополит Володимир є молдаванином із Буковини. Його світське ім’я Віорел, а село, звідки він родом, говорить переважно румунською. Не дивно, що саме прочани з Молдови могли захворіти у лаврі. Більше дивує, що ченці-молдавани звинуватили українських журналістів, а не взялися, перш за все, перевіряти румуномовні новини, знання мови дозволяло їм це зробити.
Проте цьому є певне пояснення. Для сучасної УПЦ (МП) критично важливо «відбити» лавру від атаки, довести, що хворі підчепили вірус де завгодно, але тільки не у Почаєві. Треба розуміти, що Почаївська лавра є не тільки об’єктом паломництва зі всіма економічними наслідками цього статусу. Вона ще й є величезним символічним капіталом для УПЦ (МП).
Останній бастіон Московського патріархату в Західній Україні. Центр особливого виду православного благочестя. Почаїв це серцевина консерватизму та фундаменталізму. Саме звідти формулюються найдивакуватіші, для пересічного громадянина, релігійні форми та ідеї. Протести проти біометричних паспортів, штрих-кодів та податкових номерів – це все, як то кажуть, фірмовий стиль Почаєва.
Місцеві ченці, в силу оточення у навколишніх районах іншими церквами-конкурентами, доволі міцно прониклися, що називається ідеєю «оточеної фортеці». Тобто уявлення, що навколо одні вороги. Це підживлюється переконанням, що тільки у Московському патріархаті істинна віра. Все разом це формує бурхливий коктейль поглядів радикально ексклюзивістського характеру.
Найбільш впливовим представником клану «почаївців» є предстоятель церкви – митрополит Онуфрій.
Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
Серед вищої ланки єрархів до цього клану належать, окрім митрополита Онуфрія, архієреї: Тернопільський Сергій, Кам’янець-Подільський Федір, Почаївський Володимир, Івано-Франківський Серафим, Волинський Нафанаїл, Шумський Іов та деякі інші.
Світогляд цих владик полягає у суворому дотриманні усіх елементів релігійної обрядовості і відмові від будь-яких поступок сучасному світові. Вони дуже апокаліптично налаштовані і дійсно вважають, що живуть в «останні часи», саме тому не будуть нічого змінювати у церковних таїнствах. Їхня логіка така – якщо суспільству щось не подобається, тим гірше для суспільства. Вони не думають про зовнішню репутацію чи відтік парафіян. Для них краще «мале стадо» – тобто мала кількість вірян, але які без сумнівів дотримуватимуться усіх норм, аніж широка підтримка громадськості, яка може мати і свою думку.
Всі ті зміни та трансформації у відносинах із суспільством, які відбуваються протягом останніх 6 років із УПЦ (МП) є результатом правління саме митрополита Онуфрія і його специфічного бачення православ’я. Його попередник митрополит Володимир (Сабодан) мав дещо відкритіші погляди на світ, що допомагало йому будувати конструктивний діалог із громадським середовищем.
Почаїв навпаки – квінтесенція закритого, монашого православ’я, де панує примітивна логіка православного ритуалу. Тут немає місця високому богослов’ю. Форма важливіша за сенс. Правильно відправлений ритуал дорожчий за зміст.
Саме тому для ченців критично важливо довести, що лавра не є і не може бути місцем зараження. Якщо святині можуть передавати вірус, то впаде віра, заснована на ритуалі. Це загрожує втратою чималої частини вірних, причому саме тих, які йдуть до церкви саме за формою, а не за сенсом. Тобто втрата основного для «почаївців» електорального ядра. Для клану єрархів-почаївців – це руйнування не тільки ідеологічного базису, але й всієї їхньої парадигми мислення. Це і є причина того, чому ченці до останнього будуть заперечувати наявність хвороби у лаврі.
Окрім того, за останні 6 років, на тлі конфлікту між УПЦ (МП) та українською державою і суспільством, у церкві активно просувають ідею про її мучеництво та сповідництво. Переходи громад із УПЦ (МП) до ПЦУ, після отримання томосу, митрополит Онуфрій характеризує, як захоплення парафій і буквально говорить про «вигнання церкви у катакомби».
Під час однієї з акцій за помісну церкву України, 2018 рік
Тепер же, якщо влада дійсно змусить закрити храми, для УПЦ (МП) з’явиться черговий привід розповідати про катакомби. Проблема лишень в тому, що коронавірус не сприймає усі ці риторичні фігури мовлення і дуже швидко може зробити з УПЦ (МП), якщо не дотримуватись санітарних норм, те саме «мале стадо» у буквальному сенсі.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/79425/
