3Даної епідемії не могло не бути, тому що була закладена основна помилка у розвиток - віра у людську всемогутність.
Ми переживаємо цікавий час. Випробовування показують «хто є хто». Бо коли все добре, люди в достатку, мають «що пити і їсти», то не завжди зразу зрозумієш те, чим вона жиє,її принципи та етику. Що для людини є важливим: суть чогось чи зовнішня форма? Чи готовий ти прислухатися до здорового глузду, чи, навпаки, ти позбувся його, або він сам утік від тебе, не витримавши постійних випробовувань від вірусу людської глупоти? Чи слова мудрості залітають в одне вухо, і вилітають з іншого, бо не мають за що в голові зачепитися?
Для когось коронавірус є викликом, для інших приносить надію. Отже, суть карантину в історії: ізолювати підозрілих на хворобу чи хворих, щоб не дати поширитися хворобі, заразити інших.
В історії християнства часто бував карантин: це самоізоляція Христа в пустелі, це ізоляція заради безпеки перших християн по печерах. Це - зародки монашества в пустелях та формування монаших чинів.
Крім того, це побути наодинці, щоб переосмислити своє життя та покликання. Це медитація, щоб відкинути метушню та послухати голос Бога. Це випробовування щодо міцності створеного запасу життєвих сил. Тут - добровільний карантин як самоізоляція від зла та брехні.
Ми давно розпочали розвивати «технологічний» карантин у формі віртуального світу, коли людина проводить більше часу у комп'ютері та планшеті, замінюючи ним живе спілкування.
Сучасний карантин вже не є типовим уникненням зв'язків зі світом, а більше поглиблення у тривалу самоізоляцію. Тому багато-хто і не відчуває карантину як такого: достатньо мати автомобіль, щоб ним переміщуватися незалежно від громадського транспорту, та мати комп'ютер, інтернет та телефон. Карантин 2020 просто став підвидом суспільної та професійної самоізоляції, що і так вже зростала останніми роками. Крім того, він набрав "дивних форм": можна мати черги в супермаркетах, на кордонах протягом днів, але не можна кільком людям постояти на безпечній відстані у храмі...Це ніби суспільство ізолювало себе від храмів як джерел вірусу... В медіа-новинах: постійні скандали, і відсутність реальних обговорень та планування "як жити далі"...
Особливий виклик для релігійних рухів, конфесій та церков, які будуються за принципом спільноти як живої церкви…І як наповнити знову храми після карантину?
Ось тут потрібно поставити собі риторичні запитання.
Після будь-якої хвороби і лікування потрібна реабілітація.
Духовна реабілітація - це аналіз внутрішніх проблем своєї структури управління, вчення та самоорганізації. І тут основне питання: чи вірні, які приходили і приходять до Церкви, отримують якісні знання в богословії? Особливо, це торкається проповідництва. Сьогодні вже не вийде просто розказувати кожного року одне і те ж на проповідях під час служби. Потрібно професійну богословську університетську науку максимально навчитися поширювати серед людей. Це має бути цікаво і корисно для вірних.
Після закінчення карантину для Церкви, Церква згодом мала б об'явити час для глибокого обговорення та для дискусії щодо майбутнього розвитку і щодо тих проблем, які і привели до даної ситуації.
Друга важлива роль - це соціальна.
Ми бачимо банкрутство системи. Коли виділяються великі кошти на медицину, а її реально немає, а є медична комерція. Коли люди готові платити за розважальні концерти, але не мають і не бажають купити книгу для освіти дітей. І це можна продовжувати.
Тому Церква теж повинна оголосити карантин, а саме: карантин неправді до Пасхи 2021.
Бо коронавірус породив не просто епідемію, а пандемію страху завдяки брехні і маніпуляцій.
Нам потрібна нова євангелізація, а саме - поширити вірус правди у всі сфери життя. Навчально і організаційно.
Тому, духовна реабілітація карантин неправді має бути через медіа, освіту та саморганізацію.
Потрібно розвивати:
- асоціації лікарів - християн, щоб давали правдиві аналізи щодо здоров'я та лікували їх реально, а не заради прибутку,
- асоціації соціологів-християн, щоб подавали реальну статистику,
- асоціації журналістів-християн, щоб говорили правдиву інформацію і давали слово саме професіоналам,
- асоціації бізнесменів-християн, щоб врешті відновити поняття соціальної відповідальності та творчості,
-асоціації науковців-християн, щоб видумували інновації заради суспільного добра.
Коронавірус - це один з результатів, коли розвиток відходить від науки, а амбіція швидкого гроша перевищує будь-яку логіку.
Церква має стати на захисті демократії, свободи і прав людини. Бо чомусь багато-хто почав вихваляти авторитарні держави за контроль вірусу…які самі його і породили.
Церква має захистити демократію та свободу підприємництва, постати проти монополій. Бо якщо не буде середнього класу, то не буде місцевих організованих громад.
Наступ на свободу буде продовжуватися… Буде Covid19, Covid20, Covid22….і це монополісти можуть трансформувати поступово в нову релігію страху, щоб вирішувати не медичні чи екологічні, а свої приватні фінансові та ресурсні проблеми, а на ТБ будуть співати “підкоряйтеся народи, бо з ними Ковід”…
Зіновій Свереда
доктор соціальної економіки
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/79933/
