В ці дні, ми, українські кооператори, беремо участь в світовому економічному форуму в Давосі з 21 по 24 січня 2020 року. Тут будуть найбільші світила світової політики, економіки, науки.
Перше, що потрібно відзначити: місце вибране невипадково. На щастя, швейцарці зуміли завжди зберегти красу своєї країни. Починаючи від природи і закінчуючи інфраструктурою. Маленькі ждвокзали. Лінії. Все просте і зручне. Без пафосу і понтів.
Попадаючи в цей рай, розумієш важливість зберегти те, що дано нам Богом. Тільки живи і насолоджуйся красою світу цього.
Крім того, відбудеться панельна дискусія "Україна в Європі: стратегічне економічне партнерство, тепер більше, ніж колись".
Завдання - це показати цінності та переваги нашої держави для світу.
В історії держави (спершу, племена) будувалися заради трьох основних засад: безпека та взаємодопомога, добувати спільно продукти харчування (полювання, сільське господарство), продовження роду. Це все було руйноване в часи колоніалізму та, на жаль, в період незалежності України: від родини до безпеки.
Під час панелі будуть дискутувати: Жан-Крістоф Лалу, генеральний директор Європейського інвестиційного банку; Юлія Ковалів, заступник керівника Офісу Президента України; Андрій Горохов, генеральний директор UMG Investments та член CEO Club; Олена Кошарна, засновник та головний виконавчий директор Horizon Capital, та Ярослав Пригара, головний виконавчий директор компанії Sherp.
Українські кооператори приїхали з проектами, що також базуються на принципах соціальної доктрини Церкви: сімейне підприємництво (ферми, ТОВ, ФОП), презентація розвитку кооперації, соціальне підприємництво, пропозиції для іноземних партнерів. Окремо маємо презентацію про кооперацію митрополита Андрея. Надіємось наступного року зробити виставку про економічну історію України.
Цього року у Давос приїдуть 3000 лідерів: Від президента США Дональда Трампа, канцлера ФРН Ангели Меркель, італійського прем'єра Джузеппе Конте, канцлера Австрії Себастьяна Курц.
Україну представить Президент Володимир Зеленський.
Головна тема — капіталізм згідно принципів сталого розвитку.
Напрямки: "як зберегти планету", "суспільство та майбутнє праці", "технології для добра", "справедливі економіки" та "здорове майбутнє".
Бажаємо визнати чи ні, але усі ці терміни виросли з соціальної доктрини Церкви. Переважно першими, хто підняв цю тематику, це науковці та вчені з християнських країн. Ми часто недооцінюємо роль християнства, кажучи, що всі релігії це одне і теж. Більшість політиків та вчених на Заході навчались в університетах, заснованих саме Церквою. Багато принципів сучасності виросли на “цілющій воді” християнської науки. Принципи свободи і творчості саме в цих країнах є реалізоване найповніше.
Тема про екологію - це частина науки Церкви про спасіння. Амбіції та жага швидкого прибутку руйнують саме життя на планеті.
Протягом тижня заплановані зустрічі, наради, обговорення з провідними вченими, політиками, економістами.
Трішки історії:
У 1908-1909 році Андрей Шептицький спільно українською інтелігенцією провели Просвітньо-Економічний Конгрес. На жаль, на рівні наших інституцій, ми не відзначили 110-ліття цієї видатної дати, тому що цей Конгрес визначив пріоритети розвитку народу на найближчі кількадесят років. Досі не було перевидано твори та доповіді. На щастя, автор статті зумів скопіювати усі доповіді цього Конгресу з матеріалів архівів.
Яка різниця між багатьма конференціями сьогодні і Просвітньо -економічним Конгресом? Різниця проста: крім проголошення високих ідей і “красномовства”, українці розуміли, що це потрібно поєднувати з практичними організаціями та діями. Основними структурами були: створення банків та місцевих мікрокас, кооперативів, малих сімейних підприємств, свого роду парафіяльних кластерів, де було все: від дитячого садка, спорт-організації до магазину та школи.
Чому не вдається організувати ефективну програму сьогодні?
Є кілька проблем: перша, це те, що чимало християнських організацій, структур, вузів, інститутів живуть самі по собі. Навіть на рівні церков та організацій. Бракує практичної солідарності. Вони замикаються в собі: тоді є багато піару, але немає продуктивності. Прикладом може бути навіть ситуація щодо Собору Святої Софії, коли УГКЦ бажали помолитися в ньому під час одного з празників. Проте згодом отримали відмову на рівні міністерств та інших конфесій. Все суспільство очікувало іншого, очікувало не заборони, а спільної молитви представників різних конфесій. Особливо це актуально в час розрухи і війни. Народ потребує реальної солідарності, а не конкуренції чи амбіцій. Бо чим тоді конкуренція між конфесіями є іншою від конкуренції між комерційними фірмами? Народ очікує практичних дій згідно декларованих моральних цінностей.
Нам потрібен Християнський соціально-економічний Давос в Україні. Можна його організувати в кілька етапів: кілька семінарів по найбільш “депресивних провінціях”, хоча “депресивних територій та громад” не буває. Просто немає активної діяльності та повноцінного планування життя та розвитку у даних громадах. А, згодом, фінальне обговорення провести в комплексі-музею та Собору Святої Софії. Під час Київської Русі навколо Собору було наукове, видавниче, творче. Прості люди хочуть бачити практичну субсидіарність та солідарність. Хочуть бачити створення та поширення актуальних цінностей. Бо неможливо навчати інших того, чого сам не виконуєш.
Ми дочекаємось українського Давосу, що буде базуватися на соціальній Доктрині Церкви. Дана наука - це єдина правильна стратегія для реформ в Україні.
Зіновій Свереда,
Доктор соціальної економіки
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/78584/