0
"Радо Свобода". 03 лютого 2020
Глава ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час церемонії його інтронізації у Софійському соборі. Київ, 3 лютого 2019 року
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній отримав свій титул і очолив Православну церкву України рік тому. Він зміг зберегти єдність ПЦУ, збільшити кількість її вірян та парафій і отримати визнання інших церков. Експерти з питань релігії відзначають, що це відбулося попри шалений спротив Росі та зменшення підтримки з боку влади. Нині, кажуть релігієзнавці, Православна церква України під проводом Епіфанія позбавляється застарілих підходів в управлінні та комунікації з громадськістю і входить у стадію більш глибоких реформ.
Церемонія інтронізації предстоятеля автокефальної помісної православної церкви в Україні відбулася у соборі Святої Софії в Києві 3 лютого 2019 року. Під час публічного богослужіння увійшов на престол і став предстоятелем Православної церкви України, очолив Священний синод, а також отримав титул митрополита Київського і всієї України – Епіфаній (в миру Сергій Думенко).
Він народився 3 лютого 1979 року в Одеській області. Здобував освіту в Україні та у Греції, зокрема, в Київській духовній семінарії, в Київській духовній академії та в Афінському національному університеті. Має ступінь доктора наук богослов'я. Був намісником патріарха УПЦ (КП) Філарета.
6 січня 2019 року в Стамбулі митрополит Епіфаній отримав томос про автокефалію української церкви від Вселенського патріарха Варфоломія. ПЦУ стала самостійною, адміністративно незалежною церквою. Водночас, вона є частиною Вселенського патріархату, але з повним самоврядуванням. ПЦУ має право самостійно визнавати святих на своїй території, а також контактувати з іншими церквами без посередників.
Попри шалений спротив Росії, яка задіяла свою церкву, дипломатів та спецслужби у спротиві становленню автокефальної української церкви, ПЦУ зберегла незалежність, отримала визнання братніх церков, збільшила кількість своїх парафій і розпочала внутрішні реформи. Про це у коментарі Радіо Свобода зазначив релігієзнавець Віктор Єленський.
«Впродовж цього року православна церква України зросла кількісно, приросла парафіями, в тому числі за рахунок переходу з Московського патріархату, здобула визнання: крім Константинопольського престолу, Олександрійської православної церкви, Елладської православної церкви. Тобто достатньо швидко йде її визнання у світі. Але найважливіше, що ця церква намагається відійти від моделі московського православ’я, яке дуже сильно впливало.Тепер управління церквою означає значно більшу колегіальність, соборність. Керівництво ПЦУ, в першу чергу сам митрополит Епіфаній, прагнуть зламати перегородки, які відокремлюють так звані рівні церкви: між єпископатом, духовенством і мирянами», – наголосив Єленський
Одразу після інтронізації митрополита Єпіфанія розпочався процес приєднання парафій до ПЦУ. Протягом року до складу помісної Православної церкви України увійшло понад 7 тисяч парафій, переважна більшість з яких – парафії Української православної церкви (КП) і Української автокефальної православної церкви.
Із УПЦ (МП), яка називає себе «українською православною у духовному єднанні з Московським патріархатом» до ПЦУ перейшли близько 600 парафій. Про це митрополит Епіфаній розповів в інтерв’ю «Радіо Свобода».
«Ми рухаємося в напрямі утвердження ПЦУ. Упродовж цього часу ми зміцніли, до нас приєдналися з боку Московського патріархату близько 600 парафій. І я вірю, що в майбутньому також буде ще одна хвиля таких масових переходів. Але потрібен час. Ми хочемо, щоб і надалі це було мирно, спокійно і добровільно. Ми не маємо права ще створювати всередині країни релігійний фронт, нам не потрібні протистояння», – сказав предстоятель ПЦУ.
Найбільша кількість релігійних громад перейшли до Православної церкви України у Волинській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській областях.
За результатами дослідження, проведеного в жовтні 2019 року Центром імені Разумкова, 20,3% українців вважають себе вірянами ПЦУ. Ще 16,3% – УПЦ (Московського патріархату), що вдвічі менше ніж у 2010 році.
Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві, який належить Православній церкві України (ПЦУ)
Протягом року ПЦУ визнали 3 із 15 церков: Константинопольський патріархат, який і надав томос, Елладська православна церква (Греція) і Олександрійський патріархат (Африка).
Крім того, три церкви зробили перші кроки до офіційного визнання ПЦУ. Єпископ ПЦ Чеських земель брав участь у богослужінні з главою ПЦУ Єпіфанієм у Михайлівському соборі в Києві. Кіпрський митрополит Хризостом II співслужив разом із чернігівським архієпископом Євстратієм в кафедральному соборі святого Георгія на Фанарі у Стамбулі, а предстоятель Болгарської православної церкви митрополит Софійський Неофіт згадував Єпіфанія в диптиху – каталозі визнаних очільників автокефальних православних церков.
Вселенський патріарх Варфоломій (ліворуч) і глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній. Стамбул, 6 січня 2019 року
Проти автокефалії ПЦУ виступили Російська православна церква (РПЦ) та пов'язана із нею УПЦ (Московського патріархату). Синод УПЦ (МП) звертався до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням відкликати томос, який ніби то завдає «шкоди українському православ'ю». РПЦ зверталася до інших православних церков із закликом не визнавати створення єдиної помісної незалежної церкви в Україні. Наполягаючи на своїй позиції, в листопаді 2018 року Російська церква розірвала відносини з Константинопольським патріархатом.
Також офіційно не визнав Православну церкву України синод Сербської православної церкви.
Православна церква України була створена і за участю на той час патріарха УПЦ Київського патріархату, він став почесним патріархом ПЦУ. Однак у травні 2019 року Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує та звернувся до суду, однак, в кінцевому результаті, програв судовий позов.
У червні синод Православної церкви України позбавив почесного патріарха Філарета прав єпархіального архієрея. Також синод підпорядкував митрополитові Київському і всієї України Епіфанію безпосередньо всі парафії та монастирі Києва, які до 15 грудня 2018 року були підпорядковані УПЦ (КП).
У листопаді 2019 року Апеляційний суд дозволив ліквідацію УПЦ (КП). У грудні на засіданні архієрейського собору Православної церкви України митрополит Епіфаній заявив про юридичне припинення релігійних організацій «Київська патріархія УПЦ (КП)» та «Патріархія УАПЦ». Про це повідомив речник ПЦУ архієпископ Євстратій.
Попри конфліктну ситуацію з патріархом Філаретом, митрополит Епіфаній зміг втримати інституційну єдність ПЦУ. Крім того, церкві вдалося пройти випробування зміною політичної влади в Україні. Попри те, що представники нової владної команди приділяють значно менше уваги питанням помісної автокефальної православної церкви, а подекуди лобіюють інтереси Московського патріархату, Епіфанію вдалося втримати ПЦУ від дезорієнтації. Про це сказав у коментарі Радіо Свобода релігієзнавець Дмитро Горєвой.
«Щодо нової церкви є певні очікування, що можна буде скористатися шансом перехідного періоду, щоб кардинально реформувати церкву. Йдеться не про перегляд вчення, а про звільнення від радянських нашарувань, негативних впливів радянської доби. Митрополит Епіфаній у річницю своєї інтронізації має презентувати концепцію свого бачення розвитку церкви у взаємодії з громадськістю. Утворено два фонди, які будуть забезпечувати цей розвиток церкви, як я розумію, будуть його фінансувати. Відтак є певне розуміння того, що ПЦУ і митрополит Епіфаній дослухаються до голосу церковної громадськості та експертів», – Горєвой.
Відтак протягом року ПЦУ намагається постати сучасною церквою. Служби ведуться українською мовою. У деяких храмах з'явилися лавки, на які можуть присісти віряни. Відвідувачок хоч і просять покривати голову, але жінок без головних уборів у храми ПЦУ пускають.
У ПЦУ обговорюють реформи, зокрема, перехід із юліанського на григоріанський календар.
«Український народ, ми бачимо, поки що не готовий до календарної реформи. Чому не готовий? Якщо ми будемо мати вже повністю українську об’єднану православну церкву, коли всі українці православні об’єднаються, усі православні помісні церкви, тоді буде легше ухвалити відповідне рішення. Але, оскільки поки що не всі православні об’єднані, то ми це питання піднімаємо, але бачимо, що є великий супротив. Багато звикли вже до певної дати», – сказав Епіфаній в інтерв’ю Радіо Свобода.
Також активними є особисті профілі митрополита Епіфанія у фейсбуці та у твітері, де предстоятель ПЦУ висловлює свої думки не лише щодо церковних чи релігійних питань, а й з приводу історичних, суспільних та політичних подій.
Глава Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Київ, 23 листопада 2019 рокуВійськові капелани Православної церкви України на одній з акцій біля парламенту України, 2019 рік
ПЦУ активно презентують у соціальних мережах. Офіційна сторінка Православної церкви України у фейсбуці порушує актуальні не лише для вірян питання: вакцинація, отримання біометричних паспортів, ставлення до ЛГБТ-спільноти тощо. До прикладу, ПЦУ на своїй сторінці підтримала щеплення і заявила, що вакцинація на сучасному рівні розвитку медицини є дієвим способом захисту від інфекцій.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/78768/
