0"Детектор медіа", 24 березня 2020
«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).
1. 15 січня 2020 року до Ініціативи звернувся громадянин зі скаргою на цей матеріал. Скарга мотивована ознаками мови ворожнечі за ознакою релігійної належності, незбалансованістю та сумнівною достовірністю джерела інформації.
2. Матеріал опубліковано на сайті 9 січня 2020 року у межах спецпроекту «Замовчувані», автор – Даниїл Задорожний.
3. Матеріал є розповіддю аноніма (вказано лише ім̕̕я — Дмитро) про його досвід долучення до Свідків Єгови. За винятком вступу та кінцівки матеріал є суцільним монологом Дмитра.
Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):
«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.» (п. 8);
«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);
«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10);
«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу...» (п. 15).
1. Висвітлення релігійної тематики вимагає певного рівня підготовки журналіста. У цьому є ознаки того, що автор готувався, зокрема історична довідка. Але формат висвітлення, точніше, поєднання розповіді анонімного колишнього вірянина Свідків Єгови Дмитра та висвітлення інформації журналістом потребує окремого розгляду.
2. Маркування матеріалу. Матеріал маркований як інтерв’ю, а автор названий журналістом. Вступ та кінцівка написані автором, але основний виклад матеріалу є розповіддю Дмитра без запитань журналіста. Якби розповідь Дмитра була опублікована без поміток «інтерв̕̕ю» та вступу й кінцівки журналіста під рубрикою «блог», «лист до редакції», «точка зору» тощо, це не становило б порушення журналістських стандартів, оскільки й сам матеріал не подавався б як журналістський. Змішавши журналістський та нежурналістський контент і позначивши усе це разом як «інтерв̕̕ю», редакція технічно бере на себе відповідальність за нього.
3. Збалансованість. У матеріалі не подано позиції релігійної організації, до якої належав Дмитро, та не зазначено, чи журналіст узагалі намагався отримати від неї коментарі. Коментарів незалежних експертів у релігійній сфері в матеріалі також немає. При цьому в матеріалі згадується про можливі махінації з нерухомістю, порушення таємниці сповіді, руйнування сімей колишніх вірян, які залишили організацію, а сама церква Свідків Єгови називається «тоталітарною сектою».
Ініціатива вважає, що при створенні інтерв̕̕ю, як і в разі запрошення до студії аудіовізувального ЗМІ лише однієї сторони конфлікту, сам журналіст повинен виступати опонентом героя.
Отже, в матеріалі є порушення професійного журналістського стандарту збалансованості подання інформації, яке автоматично також тягне за собою порушення стандарту повноти.
4. Посилання на джерело(-а) інформації. Колишній вірянин церкви Свідків Єгови Дмитро виступає як анонім. Читачі не мають змоги перевірити, чи існує він насправді, а також з̕̕ясувати/оцінити весь спектр стосунків Дмитра з релігійною організацією (можливо, він має якісь додаткові мотиви розповсюджувати про організацію негативну інформацію). Ініціатива не схвалює подання журналістом такої інформації від анонімного джерела, адже явної загрози від розкриття особи Дмитра немає. Не бажаючи розкривати свою особу, Дмитро міг не надавати інформацію журналістові, а натомість написати блоговий допис чи листа в редакцію, зокрема під псевдонімом (що зняло б питання недотримання редакцією журналістських стандартів, хоча й залишило б на ній тягар дифамаційної відповідальності). До того ж, в інших матеріалах рубрики «Замовчувані» герої не приховують свою особу, хоча іноді розповідають навіть про більш суперечливі ситуації.
Очевидно також, що більш вартою довіри була б інформація не від одного, а від кількох вірян цієї церкви, шо зменшило б уплив суб̕̕єктивного фактору. Натомість журналіст і редакція дуже розлого подали розповідь Дмитра.
5. Мова ворожнечі (дискримінаційні твердження). Інформація про негативні факти діяльності Свідків Єгови не має достатньої достовірності, адже отримана лише з одного, та ще й анонімного джерела. Така інформація може викликати нетерпимість до обговорюваної релігійної організації. На думку Ініціативи, спонукання до нетерпимості, іншування осіб за певною ознакою, яке не має під собою реалістичних і справедливих, правомірних підстав є проявом мови ворожнечі, яка може зокрема зводитися й до поширення негативної інформації із джерел із сумнівною достовірністю. Журналіст має більше обов̕̕язків при поширенні інформації порівняно з пересічною приватною особою, тож у цьому випадку відповідав за те, щоб у матеріалі не було мови ворожнечі.
6. Ініціатива не може підтвердити чи заперечити викладені в матеріалі факти, адже для цього необхідно було б проводити їх перевірку на місці.
Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція інтернет-видання «032ua» в матеріалі «"Тоталітарна секта, яка промиває людям мізки", - інтерв'ю з колишнім Свідком Єгови зі Львова» припустилася порушення професійних журналістських стандартів збалансованості, повноти подання інформації, перевірки та наведення її джерел, неприпустимості дискримінації (п.п. 6, 9, 10 і 15 Кодексу етики українського журналіста).
Ініціатива не може підтверджувати чи заперечувати наведені в матеріалі твердження про зловживання в роботі Свідків Єгови.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/79424/
